Burnt villages of Chernihiv Oblast: memory, which cannot be lost

4 March 2026 year in the Chernihiv regional historical museum named after. В.В.Тарновського відбулася публічна лекція завідувачки музейної філії Олени Лисенко «Спалені села Чернігівщини: причини, механізми, пам’ять».

Наша Чернігівщина під час нацистської окупації пережила одну з найтрагічніших сторінок своєї історії — масове знищення сіл разом із їхніми мешканцями. Сьогодні дослідники намагаються повернути цю драматичну сторінку минулого до історичної пам’яті, спираючись на архівні документи та свідчення очевидців тих подій.

Джерельною базою лекції стали документи архівів, матеріали Надзвичайної державної комісії, архівно-кримінальні справи на колаборантів із сектору архівного забезпечення Галузевого державного архіву СБУ у Чернігівській області, а також спогади тих, кому вдалося вижити. Ці джерела дозволяють відтворити страшну реальність каральних акцій, що відбувалися на території Чернігівщини у 1941–1943 рр. Під час таких операцій населені пункти оточували, людей розстрілювали, закидали гранатами або спалювали живцем, а їхні будинки грабували і підпалювали. Жертвами ставали цілі родини — жінки, діти, люди похилого віку.

На території Чернігівської області документально підтверджено знищення щонайменше 63 населених пунктів, а кількість жертв каральних акцій становить понад 16 тисяч осіб. Найбільша кількість таких трагедій припадає на 1943 рік — період активізації каральних операцій окупаційних військ.

Історії Корюківка, Козари, Загребельна Слобода, Клубівка та багатьох інших населених пунктів нагадують: за кожною цифрою стоять людські життя, зруйновані родини та знищені долі.

Наше завдання сьогодні — не лише досліджувати ці події, а й зберігати пам’ять про їхніх жертв, відновлювати імена загиблих і передавати правду про ці трагедії наступним поколінням.

Пам’ять про спалені села — це частина історії, яку ми не маємо права забути.