The educational mission of the museum

На здобуття обласної премії

імені Михайла Коцюбинського

Цього року на здобуття обласної премії імені Михайло Коцюбинського у царині народознавства номінована книжка завідувачки науково-освітнього відділу Чернігівського обласного історичного музею ім. VV. Тарновського Наталії Євгеніївни Самохіної “Музейний лекторій “Дорогами рідного краю”. Подорожі історичними місцями Чернігівщини та України” (науково-популярне видання, Chernihiv, 2025).

Йдеться у ній про науково-освітній проєкт, який розробила і з 2007 року неухильно втілює пані Наталія. Про історію виникнення лекторію саме у такій формі – подорож до конкретних населених пунктів, тематична лекція в автобусі, відвідання музеїв, заповідників або парків, знайомство з пам’ятками матеріальної і нематеріальної культури; про те, що подорож може включати також виступи місцевих професійних або аматорських колективів, зустрічі з народними майстрами, знайомство з місцевою кулінарією тощо. Описано й маршрути та їхню тематику, які знайомлять подорожуючих з історією і традиціями регіону, з його людністю й людьми, які прислужилися Україні, to, навіть світові. Лекторій вбирає у себе всю багатогранність народознавства, всі напрямки і форми музейної роботи.

Зазвичай, на літературно-мистецьку премію імені М. Коцюбинського з народознавства подаються книжки як результат науково-дослідної праці. Так прописано в положенні про премію, так було й зі співробітницями Чернігівського обласного історичного музею ім. VV. Тарновського Віра Зайченко і Світлана Половніковою, які стали лауреатками за опрацювання музейних колекцій: перша – за каталог “Вишивка козацької старшини ХVІІ–ХVІІІ століть” 2006, друга – за альбом автографів “Качанівка” 2011 year.

Унікальність поданої на конкурс праці пані Н. Самохіної в тому, що вона демонструє результат багаторічної просвітницької роботи авторки, втілення набутих нею знань, умінь і досвіду, синергії науки і практики. Ця невелика книжечка зафіксувала на матеріальному носієві, який може зберігатися і використовуватися як писемне джерело, небуденну подію – створення у 2007 році і багаторічну діяльність при Чернігівському обласному історичному музеєві ім. VV. Тарновського “музейного лекторію на колесах” “Дорогами рідного краю”. Оцінюючи працю пані Наталії, пам’ятаємо, що маємо не надто багато таких тривалих науково-популярних проектів, який тримається на завзятті однієї людини. Працювати з живими реальними людьми складно. Просвітницька діяльність потребує любові до рідного краю як частини єдиної і неподільної України, професійних знань історика зі схильністю до краєзнавства, педагога і психолога; умінь менеджера – організатора масових заходів і формування та керування тимчасовим колективом незнайомих людей, методик тримання уваги слухачів в обмеженому просторі автобуса, що рухається, стресостійкості, якщо хочете – харизми. Усіма цими чеснотами вповні володіє Наталія Євгеніївна, а її схильність до постійного навчання і самовдосконалення зробила проєкт довгожителем. Про успішність, популярність лекторію “Дорогами рідного краю” свідчить і те, що він не припинив свого існування ані під час пандемії 2020–2021 років, ані з початком повномасштабної війни росії проти України. Працює він і сьогодні.

Приклад створення і тривалого функціонування лекторію “Дорогами рідного краю” свідчить про важливість популяризаторського, просвітницького аспекту народознавства, затребуваність пересічних і непересічних українців у пізнанні власної історії і культури. Невимушені і легкі у спілкуванні, без напруження і примусу (за якими насправді стоїть колосальна напружена праця Н. Самохіної), вчинені з доброї волі його учасників поїздки музейного лекторію в реальності виявляються гарним інструментом виховання патріотизму і національної самосвідомості, збагачення національної пам’яті. І це, by the way, добре розуміють учасники лекторію, про що свідчать їхні дописи на сторінці спільноти у Facebook.

By the way, щодо значення просвітництва для суспільства. Не забуваймо, що видатний український письменник Михайло Коцюбинський очолював чернігівську організацію “Просвіта”, був членом Чернігівської губернської вченої архівної комісії і як її представник брав участь у відкритті пам’ятника Івану Котляревському, а Чернігівський історичний музей як раз і постав як результат діяльності ЧАК.

Scientific Secretary Lyudmila Linyuk