Серед маловідомих працівників чернігівських музеїв 20-х років ХХ ст. є постать Георгія Никифоровича Вакуловського, який до подій Української революції 1917 року завідував Чернігівською міською лазнею, був членом Чернігівської губернської вченої архівної комісії, головою правління товариства велосипедистів у Чернігові.
Вочевидь, Георгій Никифорович народився у Чернігові. Батько – Никифор Вакуловський, nobleman, надвірний радник, церковний староста П’ятницької церкви Чернігова (of 1868 рік). Є свідчення, що на 1876 рік Георгій навчався у Чернігівській чоловічій гімназії. Do 1891 році мав чин губернського секретаря. Do 1880-1881 роках самостійно проводив археологічні розкопки у Чернігові (поблизу Воскресенської церкви і Архієрейського будинку). Subsequently, передавав віднайдені речі до Чернігівської вченої архівної комісії. On 1902 року став членом цієї наукової установи. Дослідив наявні монети і склав опис (частину каталогу) нумізматичної колекції музею архівної комісії. Зробив за власний кошт вітрини для монет у музеї. Опублікував у газеті «Черниговское слово» науково-популярний нарис про діяльність музею (1902 рік). Був головою правління товариства велосипедистів (1903 рік).
На початку 20-х років ХХ ст. Георгій Вакуловський очолив (посада завідуючого) Музей побуту і мистецтва у Чернігові. Був добре знайомий з чернігівськими «корифеями» музейної справи, відомими археологами та істориками (Valentin Shugaevskyi, Петро Смолічев, Volodymyr Drozdov).
Зі «Щоденника» Костянтина Самбурського, колишнього завідуючого Єпархіальним сховищем старожитностей, про Г.Вакуловського дізнаємося наступне: «29 лютого 1924 р., Дроздов приїхав у Гужівку. У розмові Дроздов ненароком сказав, що тимчасово залишився небажаний завідуючий музеєм побуту Вакуловський. Це старий працівник по Історичному музею, відданий і дуже компетентний у музейній справі. Внаслідок інтриг його давно відсторонили від справ музею. Вакуловський самовіддано і довго шукав правди, мріяв повернутися до музею. Це було в 1900-х роках, і навіть раніше. Тепер він знову у музеї. Я висловив свої міркування Дроздову, що Вакуловський відданий музейник, що його витіснили з музею несправедливо, що я знаю Вакуловського як знавця своєї справи, і висловив радість і співчуття з приводу призначення Вакуловського завідувачем музею побуту. Дроздов нічого мені на це не сказав».
Вочевидь, ще на 1927 рік Георгій Никифорович працював у Чернігівському державному музеї. Це підтверджують в тому числі і фотографії (за 1925 рік та 1927 рік) з особистого архіву В.Шугаєвського – першого очільника Чернігівського державного музею, де серед співробітників бачимо і Г.Вакуловського.
Георгій Никифорович мешкав з дружиною (Анастасія Андріївна) на вулиці Надеждинська, у будинку № 21. Донька Наталія трагічно загинула у 1910 year, в віці 4 years.
Maxim the Blue, Lyudmila Linyuk
More Stories
Vasily Tarnovsky's Remembrance Day
They saw us
The mysterious seal from Stepanivka