To the 90th anniversary of Oleksandr Shekun's birthday

19 January 2025 year marks 90 років від дня народження відомого чернігівського археолога Олександра Володимировича Шекуна.

Народився Олександр Володимирович у Чернігові 1935 year. Його дитинство пройшло у районі П’яти кутів. Закінчив середню школу № 1 та вступив до Ленінградської лісотехнічної академії. Після військової служби навчався у Київському технікумі легкої промисловості і у 1962 році одержав диплом за спеціальністю техніка-технолога штучних волокон.

Наступні 16 years as a master, shift supervisor in Chernihiv synthetic fiber plant. Саме тоді Олександр Шекун зацікавився археологією, became an active member of speleo-archaeological section Chernihiv regional organization of the Ukrainian Society for Protection of Historical and Cultural Monuments, а у 1977 he headed it. Карпати, печери на Тернопільщині, Соловецькі острови, Кижі, Нагорний Карабах – це далеко не всі місця, які відвідали члени секції. And, звісно ж, одним із основних напрямків діяльності секції було дослідження Чернігівських Антонієвих печер.

1980 року у Чернігівському історичному музеї був створений сектор археології і Олександр Володимирович майже 20 років працював у ньому спочатку науковим співробітником, а згодом очолив його. У 1998–2003 роках обіймав посаду старшого наукового співробітника у новоствореній Обласній інспекції з охорони пам’яток історії та культури, до якої увійшов сектор археології музею.

Внесок Олександра Шекуна в археологічне вивчення Чернігівщини важко переоцінити. Він об’їздив з розвідками майже усі райони Чернігівської області, обстежив і відкрив понад 500 пам’яток різних епох: від доби бронзи до Русі та післямонгольського часу. Займався розкопками селищ, settlements, курганних та ґрунтових могильників Найбільш відомі його роботи на пам’ятках біля сіл Звеничів, Вороб’їв, Клонів, Шестовиця, Hmilnytsya, Сибереж, New Belous. У 1981–1982 роках досліджував кургани милоградської культури біля с. Desnyanka. On 1993 year for 8 сезонів експедиція під його керівництвом проводила охоронні дослідження ранньослов’янського поселення Олександрівка-1 на північно-східній околиці Чернігова.

Але мабуть найважливішими для Олександра Володимировича стали багаторічні дослідження відкритого ним 1976 року давньоруського селища Ліскове біля с. Small Lystven Ripky area, які тривали 16 польових сезонів (1977–1992 рр.). Саме тут відбулося становлення його як професійного археолога, а результати робіт змінили погляди науковців на середньовічне село: сільське населення займалося ремеслами, користувалося імпортними речами, могло жити в двоповерхових та двокамерних житлах, а найпоширенішою прикрасою жінок були різноманітні скляні браслети.

Значне місце у діяльності Олександра Шекуна займали дослідження стародавнього Чернігова. Олександр Володимирович вивчав топографію міста, проводив розкопки в різних його частинах: Detinets, Поділ, Третяк, Передгороддя, територія навколо Успенського собору Єлецького монастиря. 1984 року в урочищі Святе на березі оз. Млиновище були виявлені 5 печей ХІІ ст. for burning plinfy. Матеріали розкопок по вул. Kotsyubinskogo (Kotsyubinskogo, 40, 58, 81-and) дають можливість скласти уявлення про забудову цієї вулиці в давньоруський час. Do 1988 році по вул. Kuibyshev, 13 (now St.. Магістратська) започатковані дослідження давньоруського ґрунтового некрополя Чернігова.

Almost all materials archaeological explorations and excavations, and those, that they bring to the archaeologist students and locals, - and large collections, і окремі знахідки надійшли до музею. Завдяки дослідженням Олександра Шекуна зібрання Чернігівського історичного музею імені В.В. Tarnowski was replenished 16 626 предметами, серед яких є не просто цікаві, але й унікальні знахідки.

Олександр Шекун був не тільки археологом-професіоналом а й справжнім учителем для майбутніх археологів. У 1980-х роках при секторі археології музею у центрі Чернігова по вул. Пирогова, 5 було створено клуб “Юний археолог”, заняття в якому проводили Олександр Шекун та Володимир Коваленко. Практичні заняття проходили саме з Олександром Володимировичем, він водив у перші археологічні розвідки, навчав збирати підйомний матеріал, тримати в руках лопату і не “проносити материк”. Саме він зміг зацікавити і показати важливість і різнобічність археології. “Дядя Саша” – так з теплом називали і досі називають його учні – ціле покоління чернігівської археологічної школи: Elena Veremeychyk, Valentina Multan, Sergey Laevsky, Yuri Fed, Lyudmila Sita, Gennady Zharov, Тетяна Жарова, Sergey Sorokin and others.

Старший науковий співробітник Людмила Сита