Treasury of Ukrainian culture. Issue 23

Перша “Скарбниця” – “Скарбниця української культури”, таку назву має збірник наукових праць, що видається Чернігівським обласним історичним музеєм ім. VV. Тарновського – з’явилася в 1996 році і містив матеріали наукової конференції, присвяченої 100-річчю заснування музею. On 2002 року музейне видання з такою назвою було зареєстровано як неперіодичне наукове видання, що продовжується. Мета його – вводити до обігу наукової спільноти і суспільства дослідницький доробок співробітників музею, популяризувати його колекції, знайомити з дослідженнями істориків і краєзнавців, що вивчають Чернігівщину.

За цей час вийшло 23 збірники формату А-4 і сьогодні музей презентує наступний – 23-й випуск. Загалом у часопису опубліковано 540 наукових статей, нарисів, directory, Reports, наукових розвідок, тексти доповідей, виголошених на 18 наукових конференціях, організованих музеєм тощо. З № 11 розпочалося структурування змісту, вже з № 6 з’явилися кольорові ілюстрації. Звичайно, у музейному збірнику акцент робиться на зібранні музею як важливому джерелі інформації про історію та культуру українського народу та на історії установи. So no wonder, що майже третина публікацій припадає на рубрики “Колекція …” та “Історія Чернігівського історичного музею ім. VV. Тарновського” – 199 position, у тому числі й усі три спеціальні випуски (№ 9, 19, 22), що є не збірниками, а монографіями, присвяченими окремим музейним колекціям. При цьому варто розуміти, що й розділи “Краєзнавство”, “Біографічні матеріали”, “Доповіді та повідомлення конференцій” також значною мірою характеризують музейні предмети і висвітлюють діяльність музею. На сьогоднішній день участь у музейному збірнику взяли 241 author. Переважна більшість з яких – учасники конференцій, які організовував музей ім. VV. Tarnovsky. Орієнтуватися у змісті й авторах “Скарбниць” допомагають покажчики –тематичний, іменний та установ, зроблені на кожні десять випусків, відповідно у № 10 and № 20.

Щойно побачив світ черговий, випуск 23, збірник наукових праць Чернігівського обласного історичного музею ім. VV. Тарновського “Скарбниця української культури.”. Як і дев’ять попередніх номерів, він видрукуваний чернігівським видавцем В.М. Лозовим. У ньому представлено 24 дописи 21 автора; міститься 16 page (8 аркушів) кольорових вклейок. Половина збірника – матеріали наукової конференції “Історико-культурний ландшафт Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського” (до 125-річчя заснування), що відбулася 28 October 2021 year. Авторство 15 нарисів належить 12 співробітникам музею ім. VV. Tarnovsky; інші – публікації колег–музейників Чернігівського художнього музею ім. Gregory Galagan, Ніжинського краєзнавчого імені І. Спаського та Дніпропетровського національного історичного імені Д. Яворницького музеїв; науковцям Національного університету “Чернігівський колегіум” ім. Т. Шевченка та обласного архіву.

Тож давайте погортаємо нове музейне видання. So, маючи багату щодо різноманітних культурних спільнот, матеріалів й технік виробництва колекцію археологічних пам’яток, музей вперше у своєму збірнику представив археологічний текстиль, автор Л.Ф. Сита. Г.П. Arena продовжила дослідження чернігівського скарбу культових предметів, знайденого 1982 року біля Катерининської церкви, описавши збірку хрестів. Історії Другої світової війни стосуються листи українців, вивезених на рабську працю до нацистської Німеччини, що зберігаються в Чернігівському історичному музеї та його філії Військово-історичний музей, а прочитала і опублікувала їх С.В. Землянська. Про іншу війну, не минулу, а теперішню – російсько-українську, яка відбувається просто сьогодні, розповідає відомий “учасник бойових дій” – кулеметний станок, а вперше його історію як музейного предмета описав С.Л. Laevsky.

Другий розділ – “Історія музею” містить дві статті. Одна – про давнє минуле і присвячена першому завідувачу (1897–1902) Історичного музею Чернігівської губернської вченої архівної комісії Павлу Микитовичу Тиханову, Authors. Л.П. Tench. Інша – про недавнє минуле, написана В.Л. Луцькою. і розповідає про художників, які оформлювали експозиції Чернігівського історичного музею ім.. VV. Тарновського та його філій – Музею народного декоративного мистецтва Чернігівщини і Військово-історичний музей.

“Історичне краєзнавство”. Регіональна історія від самого початку заснування музею було невід’ємною частиною його діяльності. Тож ця рубрика не випадково “прописана” у музейному збірнику. І.М. Ситий у своїй статті, що її відкриває, вкотре доводить, що Україна є невід’ємною частиною європейської цивілізації, і що нас тішить, робить це на прикладі печатки Чернігівського колегіуму, виявленій на документі з колекції Чернігівського історичного музею ім.. VV. Tarnovsky. А що розділ “Біографічні матеріали” можна розглядати як краєзнавство у людському вимірі, тож далі ці рубрики розглянемо разом. So, дві з трьох статей С.М. Сергєєвої є результатом роботи над підготовкою нової, sorry for, не втіленої експозиції музею “Чернігівщини 1939 – середини 1950-х років”. Обидва матеріали – про дію механізму антигуманної тоталітарної совєтської держави: один щодо груп населення, другий – щодо конкретної людини. Спільна праця С.В. Землянської й Л.П Світловської репрезентує доробок науковиць, отриманий під час збирання матеріалів для створення виставки “Я вам цей борг ніколи не залишу”, відкритої у 2024 year, як частини проекту “Війна від першої особи. Виживання в окупації та на лінії вогню: усні історичні свідчення жителів Чернігівщини про події активної фази бойових дій. [2022 р.]”. Допис Т.П. Журавлевої, авторки не одної статті про Могилянських, розповідає не про когось із членів цієї родини, а про чернігівців, яких бачив, запам’ятав і описав у своїх мемуарах Михайло Михайлович Могилянський: вийшов такий собі погляд на три неординарні особистості кінця ХІХ століття (Леонід Глібов, Яків Чернишов, Марк Кранц) талановитої людини першої половини ХХ ст.

У рубриці “Колекції інші” представлена ще одна публікація Г.П. Arena. Присвячена вона артефакту, що належить Сосницькому краєзнавчому музеєві ім. Ю.С. Виноградського, зберігається наразі у ЧІМ і є цеглинкою, відкриттям у дослідженні українського золотарства кінця ХVІІ – початку ХVІІІ століть.

Щодо другої половини збірника “Доповіді і повідомлення наукової конференції “Історико-культурний ландшафт Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського”, то маємо 12 публікацій. Всі вони стосуються історії, діяльності і колекцій музеїв: чернігівських імені Василя Тарновського (Authors. С.М. Sergeyev, В.Л. Луцька, Н.Є. Samokhina, М.К. Кеда) та Григорія Галагана (Authors. С.В. Demchenko, С.М. Курач), ніжинського імені Івана Спаського (Authors. Н.М. Дмитренко, Л.М. Руденко, І.В. Радей) та дніпропетровського імені Дмитра Яворницького (Authors. О.В. Аліванцева), Батуринського (Authors. YM. Ситий і О.В. Терещенко) і Новгород-Сіверського (авt. А.В. Морозова) заповідників.

Видрукувано збірник накладом усього 30 copies, але найближчим часом з ним можна буде ознайомитися на сайті музею.

Scientific Secretary Lyudmila Linyuk