Chernihiv Historical Museum of VV. Tarnovsky on display “Kievan Rus”

8 July 2013 year to Chernihiv Historical Museum named after VV. Tarnovsky returned artifacts, who were in Kiev National Reserve "Sophia" at the exhibition "Kievan Rus". Exhibition, which is dedicated to the 900th anniversary of Vladimir Monomakh voknyazhinnya in Kiev, тривала близько 2 місяців і викликала інтерес у відвідувачів. Тож декілька слів про пам’ятки історичного музею імені Василя Тарновського, які посідали не останнє місце в експозиції.

Насамперед – це зброя: два мечі, на одному з яких клеймо-напис, та вістря списів, а також – різноманітні прикраси. Всі реліквії походять зі знаменитого Шестовицького дружинного комплексу, розкопки якого розпочав співробітник Чернігівського державного музею П.І. Смолічев у 1925 year.

Привертає увагу меч типу Н. Цей різновид зброї був найбільш розповсюджений у Х столітті та використовувався аж до ХІІ століття. Він зустрічається майже по всій території Європи, в тому числі й Київської Русі. Знайдені навіть дитячі іграшкові мечі, які повторюють цю форму. Меч вирізняється трикутним навершям руків’я. Воно та перехрестя прикрашені срібною набивкою у вигляді вертикальних смужок. На лезі помітні залишки клейма-напису “ULFBERHT”: зазвичай зазначалася майстерня, де був виготовлений клинок. Ця майстерня знаходилася на території Франкського королівства на берегах Рейну. Загальна довжина меча – 68,5 see, клинка – 54,2 see.

Другий меч представляє тип W. Він також датується Х століттям і вирізняється особливим навершям руків’я. Єдиний відомий екземпляр такого меча в Україні зберігається у Чернігівському історичному музеї імені В.В. Tarnovsky. Загальна довжина меча – 79,3 see, а клинка – 65 see.

З двох вістрів списів Х століття одне мало листовидне, а друге ланцетовидне перо. Це була грізна зброя, яка пробивати щит та обладунок воїна.

Археологи, що досліджують Київську Русь, знаходять чимало деталей ремінців та ременів, адже у ті части вони широко використовувалися в одязі, а особливо багато вдягали їх на коня. Наконечники прикрашалися різноманітними візерунками. Наш набір має дуже симпатичні антропоморфні зображення.

Серед раритетів тієї доби – набір інструментів, який складається з кліщів, молотка та напилка, наконечник піхов меча із зображенням птаха, браслет із підвіскою у вигляді “молоточка Тора” та комплект накладок на сумку. Декілька речей походять із кургану, який частина дослідників вважає похованням коваля або ювеліра.

Всі знахідки мають північне спрямування і вірогідне за все належали давнім вікінгам або варягам, як їх називали на Русі. Найбільший за розміром і значенням табір цих найманців у Х столітті знаходився поблизу села Шестовиця, що на Чернігівщині, звідки й походять ці старожитності.

Деякі з експонатів надавалися на виставку з музейної експозиції, тож незабаром вони до неї повернуться.

8 July 2013 year to Chernihiv Historical Museum named after VV. Tarnovsky returned artifacts, who were in Kiev National Reserve "Sophia" at the exhibition "Kievan Rus". Exhibition, which is dedicated to the 900th anniversary of Vladimir Monomakh voknyazhinnya in Kiev, тривала близько 2 місяців і викликала інтерес у відвідувачів. Тож декілька слів про пам’ятки історичного музею імені Василя Тарновського, які посідали не останнє місце в експозиції.

Насамперед – це зброя: два мечі, на одному з яких клеймо-напис, та вістря списів, а також – різноманітні прикраси. Всі реліквії походять зі знаменитого Шестовицького дружинного комплексу, розкопки якого розпочав співробітник Чернігівського державного музею П.І. Смолічев у 1925 year.

Привертає увагу меч типу Н. Цей різновид зброї був найбільш розповсюджений у Х столітті та використовувався аж до ХІІ століття. Він зустрічається майже по всій території Європи, в тому числі й Київської Русі. Знайдені навіть дитячі іграшкові мечі, які повторюють цю форму. Меч вирізняється трикутним навершям руків’я. Воно та перехрестя прикрашені срібною набивкою у вигляді вертикальних смужок. На лезі помітні залишки клейма-напису “ULFBERHT”: зазвичай зазначалася майстерня, де був виготовлений клинок. Ця майстерня знаходилася на території Франкського королівства на берегах Рейну. Загальна довжина меча – 68,5 see, клинка – 54,2 see.

Другий меч представляє тип W. Він також датується Х століттям і вирізняється особливим навершям руків’я. Єдиний відомий екземпляр такого меча в Україні зберігається у Чернігівському історичному музеї імені В.В. Tarnovsky. Загальна довжина меча – 79,3 see, а клинка – 65 see.

З двох вістрів списів Х століття одне мало листовидне, а друге ланцетовидне перо. Це була грізна зброя, яка пробивати щит та обладунок воїна.

Археологи, що досліджують Київську Русь, знаходять чимало деталей ремінців та ременів, адже у ті части вони широко використовувалися в одязі, а особливо багато вдягали їх на коня. Наконечники прикрашалися різноманітними візерунками. Наш набір має дуже симпатичні антропоморфні зображення.

Серед раритетів тієї доби – набір інструментів, який складається з кліщів, молотка та напилка, наконечник піхов меча із зображенням птаха, браслет із підвіскою у вигляді “молоточка Тора” та комплект накладок на сумку. Декілька речей походять із кургану, який частина дослідників вважає похованням коваля або ювеліра.

Всі знахідки мають північне спрямування і вірогідне за все належали давнім вікінгам або варягам, як їх називали на Русі. Найбільший за розміром і значенням табір цих найманців у Х столітті знаходився поблизу села Шестовиця, що на Чернігівщині, звідки й походять ці старожитності.

Деякі з експонатів надавалися на виставку з музейної експозиції, тож незабаром вони до неї повернуться.