При опрацюванні архівної збірки Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського ми наштовхнулися на підбірку з назвою “Архівні матеріали Каташинського монастиря за 1741–1765 рр.”. В ній містяться 11 документів на 27 аркушах.
Серед документальних матеріалів є – “сказка” від 15.09.1741 р. підданих монастиря сіл Катич та Журавка про підтоплення грунтів, городів, бортних дерев внаслідок підняття своєї греблі на річці Вихолні управителем Лищицької волості Києво-Печерської Лаври ієромонахом Гервасієм Савицьким; указ чернігівського єпископа Іраклія від 8.11.1759 р. про будівництво та освячення церкви Різдва Христового у селі Каташин з печаткою Чернігівської катедри; указ з духовної консисторії Чернігівської єпископії від 29.07.1760 р ігумену монастиря ієромонаху Костянтину щодо неухильного виконання згаданного вище указу (універсалу); указ чернігівського єпископа Іраклія Комаровського від 17.12.1753 р. про ремонт монастирського Троїцького мурованного храму правителю Афиногену, зі следами від кафедральної печатки; відповідь архімандрита Києво-Печерської Лаври Тимофія від 18.01.1742 р. митрополіту чернігівському та Новгородка Сіверського щодо підтоплення земель Каташинського монастиря; лист чернігівського митрополіта Антонія (Черновського) (виходець з Буковини, митрополіт Молдовський, так титулував себе і на Чернігівщині, хоча фактично був місцевим єпіскопом з 29.05.1740 р. до 21.03.1742 р.) від 8.01.1742 р. до архімандрита Києво-Печерської Лаври з вимогою задовольнити скаргу монастиря щодо підтоплення; опис майна Успенської церкви с. Кажанів від 20.06.1755 р.; “виписка” від 4.08.1739 р. про прибутки та видатки монастирського Котицького шинку; відомість 1753 р. до новоміського сотенного правління про наряд підданих монастиря для перевезення вантажів, вироблення тертиць тощо в Батурин, Глухів, Буду, Брянщину; “благословителное писание” від 20.08.1764 р. чернігівського єпископа Кирила Ляшевецького священику каташинської церкви Різдва Христова Феодору Ромацкевичу на збір пожертв на добудову храму, з катедральною печаткою; указ від 31.01.1766 р. чернігівського єпископа Кирила Ляшевецького архімандриту монастиря Володимеру на будівництво замість старої Воздвиженської церкви з трапезою нової Миколаївської церкви з трапезою; указ від 18.06.1765 р. тогож епископа тому ж архімандриту повернути до монастиря з с. Каташина розібрану Миколаївську церкву та відновити її на старому місці; копія указу від 17.08.1741 р. чернігівського митрополіта Антонія ігумену Троїцького Костянського монастиря Лазару Богославському, протопопам симеонівському Максиму Богдановичу та мглинському Іоанну Яновському їхати в монастир та провести слідство разом з представником Києво-Печерської Лаври писарем, ієромонахом Лукою щодо утисків монастиря з боку Лаври.
Документи вкладені у бланк відомості до Головного штабу щодо наявного складу жандармських чинів за 191… р. з такими надписами: “Рукоп № 90”, “Документы монастыря Каташинскаго”, “27 листов”, “Находились среди бумаг арх. Филарета Гумилевскаго и м. Д-го”.
Написи свідчать, що названі матеріали потрапили до Чернігівської епархіального древлєсховища у 1910-х рр., а значить архів архієрея був у ці часи ще у цілості і неразпорошений, зберігався разом з архівом П’ятницького дівочого монастиря. Окрім цього, вочевідь у цей час надійшли до ЧЄД книга кріпостей Каташинського монастиря 1748 р. з позначкою “І а-39/ Рукопись”. До Музею з ЧЄД потрапили і 34 листи Філарета Гумілевського, які зараз зберігаються серед документів родинного архіву Тарновських. Згадані вище позначки дозволяють припустити, що серед паперів П’ятницького монастиря ще можна відшукати артефакти з архіву Філарета Гумілевського. Насамкінець нагадаємо, що у Музеї зберігаються такі богослужбові книги Каташинського монастиря – Євангеліє. Москва. 1689 р., Мінея. Липень. Москва. 1705 р.
Старший науковий співробітник музею,
кандидат історичних наук Ігор Ситий
More Stories
Любеч за матеріалами археологічних досліджень
Від 3-ї окремої штурмової бригади Музею імені Василя Тарновського
Чернігів – столиця Чернігово-Сіверського князівства