To the history of the Resurrection Church in Chernihiv

27 April 2023 року у Чернігівському історичному музеї ім. VV. Tarnovsky, a museum meeting was held, which was dedicated to the 250th anniversary of the Resurrection Church in Chernihiv.

The first of the famous churches of the Resurrection in Chernihiv was made of brick and was located on the territory of the fortress.

Resurrection Church "... stone big, three-thousand" was located on Valu, between St. Michael's Church and the Treasury Chamber, in the Yenkov yard itself, — wrote Opanas Shafonskyi, a well-known researcher of Chernihiv antiquities, in his never-losing relevance work. Shafonsky claimed, that it was built at the expense of Vasyl Dunin-Borkovskyi, general of the railway, in 1682 Dr.. But, documents refute this long-held claim.

In the will of the priest of the Resurrection Church Stefan Grigoryevich dated 1651 Dr.. we read: "I, Stefan Grigorevich, Priest Voskresensky Chernigov ... I recognize with my current testamentary record, I was born in Chernigov still for the power of the Moscow panorama and through all the hours of my life, consecrated to the priesthood, served faithfully to the Lord God and pans Mirchan of Chernigov ".

So it's obvious, що храм був побудований до 1651 Dr.. коштом загальним як полкова церква. В цьому ж документі отець Стефан Грегорович перераховує осіб, які були ктиторами храму «…его мл. пана Мартина Небабу полковника и всех наказных его пана Стефана Пободайлу старшого сотника полку черниговского, пана Ивана Толмача наказного полковника черниговского, и пана Лукьяна Жоравку ктитора? (може множина) церкве Божой Воскресения Христова, казаков пана Артема Савенка, Lantvoit Pan Andrey Timkovich, burgomaster and all the gentlemen of the district officers and the entire pospolitstvo of the gentlemen of the laity of Chernigov, I beg ... ".

The first of the priests of this church known according to documents was Stefan Grigoryevich - a descendant (you?) of the Greek Catholic priest Jozef Grigoryevich, appointed by Sigismund III c 16 April 1631 Dr.. rector of the church of St.. Spasa in Chernihiv.

The Hryhorovichs lived in the fortress. Do 1773 Dr.. Petro Hryhorovych sold the yard with stone buildings to the Chernihiv Cathedral for the school board.

Stefan Shuba was a priest in 1668-1689 years., nobleman, chicken chieftain in Ivangorod (1654), centurion of the Chernihiv regiment (1659 р.), centurion Vybelsky (1659-1661), Comrade of the Chernihiv regiment, protopope of Minsk (1689-).

His own daughter, Maria Stepanivna Shuba, was married to Vasyl Kasperovych Dunin-Borkovsky for the second time. Therefore, the Resurrection and Annunciation churches were decorated, possibly repaired by Vasyl Dunin-Borkovsky.

Epitrahil is a monument of his generous donations to the Church of the Resurrection of Christ, which is dated to the end of the 17th - beginning of the 18th century. I-1349. З колекції музею. Epitrachyl of green velvet on a blue linen lining. Composition – "The Ieseyev Tree": two flexible branches, form a vertical wavy ornament, below are half-recumbent figures of King David and Jesse, між гілками – 22 busts of kings, apostles, Saints Anna and Joakim. Near the necklace – the image of Our Lady of Lubeck in an oval medallion with rays and two cherubs. Quilting is made of gold and silver threads, sequins on the card and attached, the faces are sewn with silk, hands - embroidered. The centers of the flowers are appliquéd with brown velvet. 143x30 cm. Надійшла з Воскресенської церкви м. Chernihiv.

Єнко Григорій Іванович (? – 1739 – 1766 – ?). Син райці чернігівського Івана Єнька (1718). Онук Яреми Єнька – бургомистра Чернігівського, потім священик Воскресенської церкви с. Юр’ївки (1719-1724). Його рідні брати Петро, Демян та Степан Єньки були свящ. Миколаївської церкви Чернігова (1722-1739).

Церковний приход був великим бо на початку XVIII ст. служили два вікарних священника. Церква мала 3 престоли: головний облаштували на честь Воскресіння Христова; Правий приділ – на честь Благовіщення Пресвятої Богородиці, а лівий – на честь Усікновення глави Іоанна Предтечі.

Внаслідок пожежі 1750 Dr.. вигоріла Воскресенська церква, which at 1754 рік почала помітно руйнуватися. Згідно опису Чернігова 1766 g. «церковь каменная Воскресения Христова обветшалая» – вблизи храма арх. Michael, так что «к тем церквам звоница една, стоящая вместе с деревянною церковью Михаила» долго бывшой как бы домовым храмом богатой фамилии Еньков. (by the way, надгробок одного з Єньків вмуровано у стіну корпусу чернігівського колегіуму й досі).

Наприкінці 1760-х років було відведено території (тоді за містом) під новий загальноміський цвинтар. Do 1771 році стару Воскресенську церкву на Валу почали розбирати на цеглу, з якої – будувати нову на міському цвинтарі. Оскільки перенесли вівтарну частину, то церкву вирішили освятити під старою назвою. Споруду завершили у 1775 Dr.. і вона стала центральною домінантою комплексу.

«с прибавлением Нового материала, старанием большею частью и иждивением умершего Черниговского Бургомістра Михайла Енки да в помощь давшия деньги умершего Бунчукового товарища Андрея Васильовича Дунина-Борковского жены Екатерины, а к тому и от доброхотных разных сторонников и городских жителей подаяний, создана». Із старого храму був використаний іконостас і «вся утвар церковная».

На першому поверсі мурованої церковної дзвінниці 1779 Dr.. коштом У. Єньки та її синів та І. Коробанки було облаштовано теплий храм на честь святого Григорія просвітителя Вірменії.

Місто розросталося і на початку ХІХ ст. міське кладовище опинилося у межах щильної міської забудови. Через введення нового законодавства, which provided for the removal of cemeteries outside the city limits in order to prevent the spread of epidemics in 1805 Dr.. This church is converted into a parish church.

The Resurrection Church is single-bath, square plan. The central volume is adjoined on four sides by rectangular parapets, and from the east - an altar with a faceted wooden apse. The facades of the quartet are finished with triangular gables. The church was built in the late Baroque style, but with a very noticeable influence of classicism. За формами та оздобленням пам’ятка нагадує споруди українського архітектора Івана Григоровича Григоровича-Барського.

Стародавнє оформлення інтер’єру Свято-Воскресенської церкви не збереглося. Але на щастя каталоги колекцій музею Чернігівської вченої архівної комісії та Єпархіального древлесховища зберегли достатньо детальні описи ікон та з Воскресенського храму.

Невдовзі при церквах Григорія Вірменина й Воскресенській були збудовані богадільня (притулок для немічних й незаможних міщан) та лікарня.

Вулиця Воскресенська була прокладена ще на початку ХІХ століття у північно-західній частині Чернігова. Цвинтар на цій території утворений у 1760 year. Він існував аж до початку ХХ століття. Його площа – орієнтовно 9 гектарів. За мінімальними підрахунками, там поховано 15 тисяч мешканців міста.

У ХІХ ст. священниками Воскресенського храму служили: Герасим Михайлов та його син Іоан Михайлов, Іоан Буримов, Федор Ладухин, Петро І Адвокатов, Герасим Смолічев, Микола Крещановський.

Do 1925 Dr.. приміщення Воскресенської церкви передали спочатку в користування Української автокефальної церкви, in 1926 Dr.. – обновленській, а у 1937 Dr.. храм закрили й віддали під склад. Богослужіння відновилися у 1941 Dr.. під час нацистської окупації.

у 1930-х рр. церковний погост був знищений приватною забудовою, а церква була відокремлена від дзвіниці дорогою.

З кінця 1962 року Воскресенська церква була єдиним діючім храмом у місті, виконувала роль кафедрального собору, де служив чернігівський єпископ Володимир (Сабодан).

За свою історію Воскресенська церква не зазнала суттєвих перебудов. З усіх діючих під час Другої світової війни храмів у Чернігові до 70-х рр. ХХ ст. вона залишалася єдиною, де проводилися богослужіння. By the way, у ті часи невеличка церква була в Чернігові кафедральним храмом.

Наприкінці XX ст. у Воскресенській церкві проводилися великі реставраційні роботи до святкування 1000-ліття хрещення. Були зроблені нові внутрішні розписи й іконостас у псевдобарочному стилі. Композиції виконані в реалістичній манері кінця ХІХ ст. художником А. Товстогоном, а іконостас має гарне різьблене оздоблення.

Воскресенська церква та дзвіниця – пам’ятки архітектури національного значення Чернігівської області.

Senior Research Fellow,

candidate of historical sciences Olga Heyda