При опрацюванні архівної збірки Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського ми наштовхнулися на підбірку з назвою “Архівні матеріали Каташинського монастиря за 1741–1765 рр.”. В ній містяться 11 документів на 27 аркушах.
Серед документальних матеріалів є – “сказка” від 15.09.1741 р. підданих монастиря сіл Катич та Журавка про підтоплення грунтів, городів, бортних дерев внаслідок підняття своєї греблі на річці Вихолні управителем Лищицької волості Києво-Печерської Лаври ієромонахом Гервасієм Савицьким; указ чернігівського єпископа Іраклія від 8.11.1759 р. про будівництво та освячення церкви Різдва Христового у селі Каташин з печаткою Чернігівської катедри; указ з духовної консисторії Чернігівської єпископії від 29.07.1760 р ігумену монастиря ієромонаху Костянтину щодо неухильного виконання згаданного вище указу (універсалу); указ чернігівського єпископа Іраклія Комаровського від 17.12.1753 р. про ремонт монастирського Троїцького мурованного храму правителю Афиногену, зі следами від кафедральної печатки; відповідь архімандрита Києво-Печерської Лаври Тимофія від 18.01.1742 р. митрополіту чернігівському та Новгородка Сіверського щодо підтоплення земель Каташинського монастиря; лист чернігівського митрополіта Антонія (Черновського) (виходець з Буковини, митрополіт Молдовський, так титулував себе і на Чернігівщині, хоча фактично був місцевим єпіскопом з 29.05.1740 р. до 21.03.1742 р.) від 8.01.1742 р. до архімандрита Києво-Печерської Лаври з вимогою задовольнити скаргу монастиря щодо підтоплення; опис майна Успенської церкви с. Кажанів від 20.06.1755 р.; “виписка” від 4.08.1739 р. про прибутки та видатки монастирського Котицького шинку; відомість 1753 р. до новоміського сотенного правління про наряд підданих монастиря для перевезення вантажів, вироблення тертиць тощо в Батурин, Глухів, Буду, Брянщину; “благословителное писание” від 20.08.1764 р. чернігівського єпископа Кирила Ляшевецького священику каташинської церкви Різдва Христова Феодору Ромацкевичу на збір пожертв на добудову храму, з катедральною печаткою; указ від 31.01.1766 р. чернігівського єпископа Кирила Ляшевецького архімандриту монастиря Володимеру на будівництво замість старої Воздвиженської церкви з трапезою нової Миколаївської церкви з трапезою; указ від 18.06.1765 р. тогож епископа тому ж архімандриту повернути до монастиря з с. Каташина розібрану Миколаївську церкву та відновити її на старому місці; копія указу від 17.08.1741 р. чернігівського митрополіта Антонія ігумену Троїцького Костянського монастиря Лазару Богославському, протопопам симеонівському Максиму Богдановичу та мглинському Іоанну Яновському їхати в монастир та провести слідство разом з представником Києво-Печерської Лаври писарем, ієромонахом Лукою щодо утисків монастиря з боку Лаври.
Документи вкладені у бланк відомості до Головного штабу щодо наявного складу жандармських чинів за 191… р. з такими надписами: “Рукоп № 90”, “Документы монастыря Каташинскаго”, “27 листов”, “Находились среди бумаг арх. Филарета Гумилевскаго и м. Д-го”.
Написи свідчать, що названі матеріали потрапили до Чернігівської епархіального древлєсховища у 1910-х рр., а значить архів архієрея був у ці часи ще у цілості і неразпорошений, зберігався разом з архівом П’ятницького дівочого монастиря. Окрім цього, вочевідь у цей час надійшли до ЧЄД книга кріпостей Каташинського монастиря 1748 р. з позначкою “І а-39/ Рукопись”. До Музею з ЧЄД потрапили і 34 листи Філарета Гумілевського, які зараз зберігаються серед документів родинного архіву Тарновських. Згадані вище позначки дозволяють припустити, що серед паперів П’ятницького монастиря ще можна відшукати артефакти з архіву Філарета Гумілевського. Насамкінець нагадаємо, що у Музеї зберігаються такі богослужбові книги Каташинського монастиря – Євангеліє. Москва. 1689 р., Мінея. Липень. Москва. 1705 р.
Старший науковий співробітник музею,
кандидат історичних наук Ігор Ситий
More Stories
Видатний криміналіст Олександр Кістяківський
«Право Магдебурзьке»
Два портрети Тараса Шевченка зі збірки музею