Історії незламних. Лукашівка

2 квітня 2024 року у Чернігівському історичному музеї ім. В.В. Тарновського відбулась музейна зустріч «Історії незламних», приурочена до другої річниці вигнання російських військ з території Чернігівщини.

В Україні вже 11-й рік триває війна. Два роки тому росія почала повномасштабне вторгнення в Україну з півночі, сходу, півдня. Для кожного мешканця України і Чернігівщини, зокрема, настав час переживання «своєї війни», набуття досвіду виживання в умовах війни у ХХІ ст.

Активна фаза бойових дій на Чернігівщині тривала 42 дні, з 24 лютого по 6 квітня 2022 року, коли було вигнано загарбників з території області і встановлено контроль над чернігівською ділянкою державного кордону України.

На зустріч завітали жителі с. Лукашівка, яке сильно постраждало під час активної фази бойових дій на Чернігівщині. Село знаходиться за 15 км від обласного центру, на лівому березі Десни. Входить до Іванівської ОТГ, на території населеного пункту мешкало 470 жителів. Хоча після початку повномасштабного вторгнення населення збільшилось вдвічі. З міста їхали до родичів, знайомих, в надії, що тут буде спокійніше.

Захищали населений пункт, який знаходився на шляху до повного оточення Чернігова, бійці 58 мотопіхотної бригади, 21 окремого стрілецького батальйону та 1 окремої танкової бригади (2 танки) – 100–150 осіб. Перший обстріл Лукашівки відбувся ввечері 8 березня, тоді постраждало ФГ «Напорівське». 9 березня, після потужної артпідготовки, почався бій о 7-й ранку, який тривав до 14-ї години. Але сили були не рівні, наші військові вимушені були відступити. Були жертви серед українських воїнів, поранені та полонені.

Село Лукашівка в окупації перебувало 21 день. Звільнили його ЗСУ 30 березня. Були жертви і серед цивільних. У селі було 400 будинків, з них зруйновано – 40, 200 – пошкоджено. Хоча, вочевидь, що пошкоджень зазнало кожне обійстя. Дуже постраждали ФГ «Напорівське» і «Роса», зруйнована пам’ятка архітектури початку ХХ ст. Вознесенська церква, понівечені дороги.

На зустрічі говорили про мужність і милосердя, взаємодопомогу, любов до своєї землі, віру в себе, відданість своїй роботі і безмежну віру в Перемогу.

Депутат обласної ради, керівник ФГ «Напорівське» Григорій Ткаченко розповів про розвиток господарство до повномасштабного вторгнення. Про наслідки «руського міра» для підприємства і села. Розповів про відновлення, відбудову і розширення підприємства.

Також, виступила головний бухгалтер ФГ «Напорівське» Оксана Молибога. Окупанти забрали всю техніку з підприємства, знищили та понівечили паперову документацію. Треба було відновлювати всю бухгалтерську звітність. І з цим викликом колектив впорався успішно.

Дуже емоційною була розповідь Валентини Легези про те, як у її погребі знайшли прихисток три танкісти 1 танкової бригади, які не встигли відступити з побратимами. Пані Валентина зазначила, що тепер у неї п’ятеро дітей. Врятовані воїни підтримують зв’язок з названою матір’ю.

Марина Денисевич, медпрацівник, розповіла, як їй довелось приймати роди у підвалі під час тимчасової окупації. Хоч досвіду у пані Марини і не було, але вона впоралась. Новонароджену дівчинку назвали Вікторія.

Під час зустрічі були продемонстровані світлини с. Лукашівка, зроблені співробітниками музею під час робочої поїздки у березні цього року. Також, присутні переглянули фільм про ФГ «Напорівське».

А ще, на зустрічі виступила співвласниця та головний технолог підприємства з виготовлення крафтових сирів «Cheese place» Інна Черниш. Сири виготовляються з молока ФГ «Напорівське». Підприємство молоде, але активно розвивається. Для присутніх була проведена дегустація.

Завідуюча науково-експозиційним відділом Леся Світловська