Партизанський день у Лісограді

22 вересня з 2001 року в Україні – День партизанської слави. Ця дата пов’язана з наказом № 1, виданим 22 вересня 1941 року командиром Сумського партизанського загону С.А. Ковпаком. Чернігівщина, де партизанський рух протягом 1941–1943 років був достатньо вагомим чинником загального антифашистського руху Опору, традиційно вшановує партизанів у Лісограді.

Цього року в Музейно-меморіальному комплексі партизанської слави “Лісоград” не було помпи та, інколи зайвої, багатолюдності. Неоголошена війна, яку ведуть в Україні банди терористів підтриманих, озброєних, оснащених Російською Федерацією, спонукає розглядати партизанський рух вже не тільки як сторінку історії, а й, можливо, дієвий інструмент у боротьбі за свободу і незалежність. Колектив Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського, готуючи заходи, намагався максимально поєднати події тих давніх часів із сьогоденням. Ми прагнули показати, що боротьба за життя у вільній країні не буває марною. Вона просякнута болем і втратами. Але боротьба дає надію. І чим більше людей живе з надією, тим ближче час перемоги над загарбниками.

“Йшли у похід партизани. Чернігівсько-Волинське партизанське з’єднання. Внесок партизан Чернігівщини у визволення країн Східної Європи”. Виставка, що розгорнулася в одній із землянок, розповідає про зародження партизанського руху в області, його основні етапи, досягнення та втрати. Окремою сторінкою експозиції стало Словацьке повстання 1944 року. Одну зі словацьких бригад очолював командир диверсійного взводу Чернігівсько-Волинського з’єднання Олексій Садиленко, більш знаний серед повстанців на прізвисько “Чорний генерал”. У пам’ять про його звитягу був заснований знак “Partizánsky zväz A.M. Sadilenka”. Уславився й Олексій Єгоров, командир 1-ї чехословацької партизанської бригади, який тривалий час воював у складі чернігівського з’єднання. У Чехословаччині до 25-річчя повстання партизанів на його честь нагороджували “Зіркою Єгорова”.

Поруч із фотовиставкою експонувалися предмети, віднайдені впродовж 2014 року при дослідженні землянок Єлінського лісу. Загалом обстежено понад 70 об’єктів, де були знайдені особисті речі народних месників, уламки зброї та військового спорядження, посуд та побутові речі. “Свідки минулого” дозволяють глибше зануритися у партизанське повсякдення та спробувати зрозуміти, як люди у ворожому тилу на своїй землі виживали та ще й боролися з ворогом.

Чи не найбільш емоційними заходами цього дня стали фотовиставка “Вони захищають Вітчизну”, виставка дитячого малюка “Ми за Мир” та акція “Напиши листа Захиснику Вітчизни з партизанського Лісограду”.

На світлинах, зроблених чернігівськими фотографами у Донецькій та Луганській областях – воїни трьох чернігівських батальйонів – 13 і 41 територіальної оборони та спецбатальйону “Чернігів” і земляки – бійці 1-ї окремої танкової бригади, що дислокується в Гончарівську. Щоденно ризикуючи життям, вони відстоюють Незалежність України, у безперервних боях захищають рідну землю від проросійських терористів та регулярної армії Росії, яка вдерлася на нашу територію. Чернігівці чатують на блокпостах, охороняють спокій місцян, розміновують дороги, поля, школи, лікарні, дитячі садочки, які терористи “підготували” до відвідин. Фото ілюструють і зустріч бійців танкової бригади, які повернулися до Чернігова у коротку відпустку.

У партизанській штабній землянці школярі писали листи нашим воїнам. Щирі побажання: “Залишайтеся живими!”, “Повертайтеся з Перемогою до дому”, будуть передані у зону АТО. Разом з ними до бійців потраплять 250 дитячих малюнків учнів 23-х шкіл Щорса та Щорського району. “МИ ЗА МИР”, “Росія зупинись, Росія оглянись!”, “Нехай охороняє Вас Господь!” просять щорські школярики. Ця яскрава та до сліз зворушлива експозиція заполонила партизанський табір і не залишила байдужим нікого з понад сотні учасників заходу.

В одній із землянок розгорнулася виставка моделей військової техніки часів Другої світової війни та сучасних зразків. По особливому вони виглядали поруч із фотознімками важкого озброєння, яким тепер користується українська армія.

Під час вшанування пам’яті партизан та сьогоднішніх захисників Вітчизни лунали патріотичні промови, були покладені квіти до братської могили у селі Єліному та пам’ятника “Партизанам Великої Вітчизняної” у Лісограді. Делегація чернігівських та щорських партизан, представників районної влади та Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського відкрила пам’ятну дошку, встановлену на місці колишнього партизанського аеродрому поблизу села Мостки.

Колективи Щорського районного Будинку культури для учасників заходу представили літературно-музичну композицію “Ми за Мир”. А на завершення всі пригостилися партизанським хвойним узваром та кулішем.

Цьогорічний День партизанської слави наводив на роздуми про минуле і сьогодення. Тут, за десять кілометрів від українсько-російського кордону вмістилася історія боротьби українських партизан з ворогом, озброєним до зубів, у тому числі й важкою технікою. Тут, за сім кілометрів – село Єліне, спалене фашистами за допомогу українським партизанам. Тут, за два кілометри – партизанський аеродром, який мав важливе значення у забезпеченні українських партизанів необхідним озброєнням, боєприпасами та можливістю відправити на лікування поранених товаришів. Тут, відповідь на запитання – чи варто було боротися, наражаючи на небезпеку мирне населення, кинуте напризволяще владою та відступаючою армію. Так! Варто було боротися тоді, у 1941–1943 роках, не даючи спокою німецьким фашистам, тримаючи їх під постійним вогнем. Варто боротися і тепер, не даючи спокою чумі ХХІ століття – проросійським терористам, щедро підтриманим північним сусідом. МИ ЗА МИР! Але боротьба триває.