1 квітня минає двісті п’ятнадцять років від дня народження українського письменника Миколи Гоголя. Цього ж дня 1838 року у його товариша по Ніжинській гімназії вищих наук Василя Тарновського народився син, за сімейною традицією теж Василь.
Саме його – “маленького крикуна-козенятка” збирався хрестити відомий письменник, але це не здійснилося. На деякий час життєві шляхи колишніх гімназистів розійшлися, хоча в родині Тарновських ставилися з великою повагою до творчості Гоголя. В листі, датованим 1850 роком до хлопчика-підлітка, мати згадувала, як вони разом читали його твори, а зараз в очікуванні нової зустрічі з Миколою Васильовичем.
На жаль, подорож у вересні 1851 року в Україну не відбулася, а через кілька місяців письменника не стало. Не справдилися сподівання Василя Тарновського-старшого, його “одноборщника”, “що наша дружба юності, яка відновилась так для мене нежданно в зрілі роки, укріпиться, і ми будемо жити як браття”.
Гоголевську колекцію започаткував Василь Тарновський-молодший, який став засновником Музею українських старожитностей, нині Чернігівський обласний історичний музей його імені. На сьогодні вона нараховує близька 370 експонатів. Тут зберігаються три оригінальні листи Миколи Васильовича 1833–1834 років та мініатюрний портрет Гоголя кінця 1830-початку 1840-х років, авторство якого достеменно не встановлено. Про перебування у родинному маєтку Тарновських свідчить автограф Миколи Гоголя в альбомі “Качанівка”.
Старший науковий співробітник Світлана Половнікова
More Stories
Чернігів у XVII ст.
Подорожі світами. Чернігівські мандрівники
Сумочка-ташка з Шестовиці