До вшанування пам’яті Тараса Шевченка

З 20 травня 2023 р. до Дня вшанування пам’яті Т. Г. Шевченка у Чернігівському історичному музеї ім. В. В. Тарновського було відкрито тимчасову міні-виставку «Кобзарів» та книг ХІХ ст. пов’язаних з життям і діяльністю поета.

В. В. Тарновський, щирий друг і поціновувач талантів Т. Шевченка, зібрав найбільшу в Україні шевченкіану. Серед неї вагоме місце належало поетичним збіркам творів видатного українця. За каталогом бібліотеки В. В. Тарновського, створеного Марією та Борисом Грінченками у 1902 р., значиться п’ятдесят один збірник творів поета з 1840 р. по 1896 р. Одним із найцінніших серед них був перший «Кобзар» надрукований у 1840 р. На жаль, у 30-х рр. ХХ ст. переважна їх більшість, разом із першовиданням, були передані до наукових установ спочатку Харкова, а пізніше – Києва. На сьогодні в нашому музеї збереглося десять «Кобзарів» з бібліотеки В. В. Тарновського, найстарший з них – «Кобзар» 1860 р. з автографом поета.

На виставці представлено: сім оригінальних збірок поезії українського генія з 1862 р. по 1894 р., одне факсимільне відтворення «Кобзаря»1840 р. та дві книги з біографічними відомостями про Т. Шевченка з дарчими надписами авторів засновнику музею (М. Новицького та М. Шугурова під псевдонімом Васильєв). Переважна більшість книг на виставці походить з бібліотеки В. В. Тарновського.

Найстаршим серед збережених є польський переклад творів Т. Шевченка, зроблений поетом Анджеєм Ґожальчинським у книзі автора «Przekłady pisarzy małorosyjskich. T. І. Taras Szewczenko» (укр. «Переклади малоросійських письменників. Т. І. Тарас Шевченко»), надрукований 1862 р. у Києві в друкарні Імператорського університету Святого Володимира. В ній було опубліковано двадцять чотири твори поета, серед яких і його «Заповіт».

Серед експонатів наявний один із знаменитих «Кобзарів», виданих у Празі в 1876 р. Видання було здійснено за ініціативи «Старої громади» та завдяки Олександру Русову і Федору Вовку. Саме вони стали його редакторами. Цікаво, що книгу було офіційно заборонено для розповсюдження та друкування в російській імперії. Це й не дивно, бо саме в цей рік було підписано сумнозвісниий Емський указ про заборону друку книжок українською мовою.

   На виставці представлено один із «Кобзарів» Т. Шевченка польською мовою, останній переклад білоруського, польсько-литовського поета – Людвіка Кіндратовича під псевдонімом Владислав Сирокомля. Переклад був профінансований досить знаним у другій половині ХІХ ст. видавництвом «Польської книгарні» у Львові А. Барташевича та М. Біернацького, які започаткували у свій час недорогу книжкову серію під назвою «Biblioteka Mrówki» (укр. «Бібліотека Мурашки»). В цій серії й було видано «Кобзар» під № 66. Він був надрукований у 70-80-х рр. ХІХ ст. в містечку Самбір у друкарні Я. Чаіньського.

Також відвідувачі можуть побачити ще два «Кобзарі», видані у Львові 1893 р. та 1894 р. у друкарні Наукового товариства імені Т. Шевченка під редакцією К. Беднарського. Друга книга була видана на замовлення товариства «Просвіта».

Цікавим є ілюстрований «Кобзар» надрукований у С.-Петербурзі в 1896 р. та проілюстрований знаним художником і скульптором Михайлом Микешиним. Вступне слово написано поціновувачем Т. Шевченка, письменником Д. Мордовцем.

Серед «Кобзарів» збережених у музеї, які не походять з бібліотеки В. В. Тарновського, варто відзначити унікальний примірник 1883 р., який належав у свій час знаному українському письменнику, етнографу та популяризатору творчості Т. Шевченка – Івану Нечую-Левицькому. Особливої ваги їй надають автографи, як самого письменника, так і представників української культури другої половини ХІХ ст., наприклад, Миколи Лисенка.

Запрошуємо відвідувачів до перегляду виставки в Чернігівському історичному музеї ім. В.В. Тарновського. Виставка діятиме до 18 червня 2023 р.

Куратори виставки: старший науковий співробітник Світлана Половнікова та

науковий співробітник Валентин Ребенок.