Чернігівський історичний музей імені В.В. Тарновського на зборах “Чернігівського земляцтва”

17 січня 2014 р. Чернігівський історичний музей імені В.В. Тарновського у черговий раз взяв участь у річних зборах Товариства “Чернігівське земляцтво”, що відбулись у Міжнародному виставковому центрі в Києві. Цього разу, враховуючи, що 2014 рік є роком 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка, музей підготував виставку “Тарас Шевченко у творчості майстрів Чернігівщини”.

На виставці представлялися твори майстрів народного декоративного мистецтва, різноманітні за матеріалами, техніками виконання. Найбільшу увагу привертали виконані у стилі наївного мистецтва скульптурні композиції відомих різьбярів по дереву Антона Гнатовича Штепи (1903–2005) та Олексія Йосиповича Камишнікова (1911–1985), створені за сюжетами Шевченкових поезій “Гайдамаки”, “Юродивий”, “Наймичка”, “Гімн черничий”, та погруддя Кобзаря А.Г. Штепи. Уважно роздивлялися відвідувачі й бандуру Олександра Самійловича Корнієвського (1889–1988), знаного майстра музичних інструментів, який часто прикрашав свої роботи зображенням Т. Шевченка. На грифі експонованої також був вирізьблений барельєф з портретом українського генія.

Дерев’яні витвори дуже гарно поєднувалися з рушниками Наталії Василівни Черняк (1940 р. н.) та Олександри Іванівни Лейначук (1919–2004), вишитими притаманними Чернігівщині техніками й орнаментами. Особливе захоплення викликали вишукані мережки. Початком ХХ ст. датовані рушники з вишитими рядками Шевченкових віршів, створені простими селянськими жінками. А за допомогою музейної колекції був створений костюм Катерини, який цілковито відповідав образу, намальованому Т. Шевченком.

Були також представлені аплікація соломкою Василя Андрійовича Гузія (1914–2002), карбування на металі (карбівка) Віталія Віталійовича Омельяненка (1951 р. н.). З-поміж експонованих речей найстаріша – дерев’яна скринька з портретом Т.Г. Шевченка, виготовлена у ХІХ ст. невідомим майстром.

Серед численних відвідувачів виставки були як давні симпатики музею, так і нові відвідувачі. Земляки не лише оглядали експозицію і слухали пояснення музейників, але й спілкувалися з ними на різні теми історії рідної Чернігівщини.