«Право Магдебурзьке»

24 березня 2023 року у Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського з нагоди 400-річчя надання магдебурзького права Чернігову було проведено круглий стіл та відкрито виставку.

Поява самоврядування у Чернігові відноситься до ХVІІ ст. Саме 400 років тому, 27 березня 1623 року, польський король Сигізмунд ІІІ надав привілей  на магдебурзьке право (самоврядування) Чернігову.

Правові відносини міського самоврядування виникли у Німеччині епохи Середньовіччя, в ХІІ ст. Вперше їх започаткували у місті Магдебург. На українських землях магдебурзьке право постало у ХІІІ–ХІV ст., на Чернігівщині – у ХVІІ ст. Так, Львів його отримав у 1356 році, Київ в 1494 році, Чернігів – 1623 року.

Внаслідок польсько-московської війни (1609–1618 рр.) землі Чернігово-Сіверщини у 1618 році увійшли до складу Речі Посполитої. Прагнучи поширити і закріпити свій вплив на нових територіях, Польща перенесла сюди правила організації влади, укравління, традиції у соціально-економічних відносинах.

Міста, де зосереджувалась значна кількість населення, виробничі потужності, ринки збуту, фінансові можливості, отримали систему самоврядування – апарат управління життям містам, який формувався містянами на основі виборності, базувався на міському господарстві, накопиченні і розподілі бюджету, власному судочинстві, соціальному забезпеченні, символіці. Цехи – корпорації ремісників, були однією з ознак права магдебурзького. Головним органом управління міста був магістрат на чолі з війтом. Перший війт Чернігова – шляхтич Ян Куновський.

У привілеї короля Сигізмунда III серед іншого затверджувався міський герб Чернігова – св. Владислав у лицарських обладунках з червоним прапором. Адміністратором Чернігово-Сіверської землі у той час був королевич Владислав, майбутній король Владислав IV, а святий Владислав був його покровителем. Зображення св. Владислава існувало на міській печатці Чернігова з 1623 до 1782 р. Постать св. Владислава утрималась на міській печатці до 1782 р., коли указом Катерини II був затверджений інший міський герб – чорний орел під короною з хрестом у лапі (тоді ж, Чернігів позбавили і самоврядування).

Чернігів мав і власний прапор: “Магистрат Черниговский имеет, особливое магистратовое знамье, которое в торжественных выходах обще с цеховыми употребляется, треугольное, и состоит из голубого штофу. На одной стороне написан образ Преображения Господня; по сторонам сего образа на правой – пророк Мойсей, а на левой пророк Илия, в подножии онаго Святый апостол Иоанн, апостол Петр и апостол Ияков; на другой стороне прежний магистратский герб. Кайма онаго знамя желтого штофу, по краям которой, воместо позументу, золотыя и сребная сусальныя полосы и шелковым шнурком обшиты”.

До участі у роботі круглого столу долучилися фахівці з історії Чернігова та Чернігівщини ХVІ–ХVІІІ ст.: доктори історичних наук Петро Кулаковський і Сергій Леп’явко, кандидати історичних наук – Ганна Доманова, Ігор Ситий, Ольга Гейда, Юрій Ситий та Ірина Петриченко.

На виставці представлено 13 оригінальних експонатів ХVІ – початку ХХ ст. з музейної колекції. Переважно, це документи які ілюструють прояви та особливості магдебурзького права у Чернігові та на території Чернігово-Сіверщини. А саме, законодавчі акти, збірки документів, цехові книги, історичні праці, печатка, жетони. Унікальною є грамота королевича Владислава сину боярському Якову Борознину на землі, що датується лютим 1623 року, з автографом Владислава  та його печаткою.