6–7 грудня 2017 року у Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського у циклі тематичних заходів «Зимові свята українців» розпочалися «Музейні вечорниці».
«Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці,
Бо на вечорницях дівки – чарівниці…»
Ці слова української народної пісні відомі кожному. Вечорниці в Україні були надзвичайно колоритними. Це пісні, розваги, гумор, веселощі, казки, небилиці. Саме тут закладалися романтичні стосунки між парубками та дівчатами, де вони знайомились, залицялися, закохувалися, а згодом хлопці засилали сватів. Період який охоплюють «вечорниці» – це друга половина ХІХ – початок ХХ ст.
На вечорницях поєднували працю та відпочинок. «Як на вечорниці іде, то земля гуде, а як до роботи, то нема охоти». Від покоління до покоління передавалися традиційні види ремесел – прядіння, вишивка, плетіння корзин тощо. Тобто вечорниці були гарною школою для майбутніх господинь та господарів. Тож звернімося до цього джерела української народної традиції.
Після жнив, коли був зібраний хліб і городина, в селі всі господарські роботи закінчено, тоді довгими осінньо-зимовими вечорами дівчата і хлопці збирались на вечорниці. В Україні в кожному регіоні не лише були свої особливості, а й назви різнилися – «вечорниці», «бесідки», «посиденьки». На Чернігівщині – «попрядки» – від слова прясти або «складка» – від слова «складчина».
На «Музейних вечорницях» (з 4 по 15 грудня) можна послухати пісні, розповідь про особливості народних звичаїв взимку, стати учасником обряду ворожіння та кусання калити.
Вартість квитка – 10 грн. (учні, студенти)
Адреса музею: Вал, вул. Музейна, 4
Заявки за телефонами:
(066) 180-20-70, (063) 506-23-28
More Stories
До Дня волонтера
День народження музею
Чернігівці в боротьбі за Україну!