Вірш “Молитва”

22 травня 1861 року у Каневі відбулося перепоховання Тараса Григоровича Шевченка. Смерть поета глибоко вразила Віктора Миколайовича Забілу, його давнього друга та побратима.  Жалобна процесія проходила територію Чернігівщини, до якої в Борзні приєднався Віктор Забіла і проводжав Шевченка до Канева.  Він був і серед копачів могили, про що згадував Микола Білозерський: “Могилу над гробом Шевченка  висипали декілька днів;   працювали 17 людей, в числі їх В.М. Забіла. З цієї картини було знято фотографію”.

 Сумні почуття знайшли відображення у вірші “Молитва”, який поет записав 31 травня 1861 року в Борзні в альбом випускниці Полтавського інституту шляхетних дівчат Надії Жданович. Вона була  палкою шанувальницею творчості Шевченка, з яким познайомилася 1843 року в Яготині, в маєтку родини Рєпніних. Цей альбом зберігається в фондах Чернігівського історичного  музею імені В.В. Тарновського. Того ж року вірш В. Забіли було надруковано в часописі “Черниговские епархиальные известия”.