Село Брусилів. Церква Архістратига Михаїла

Вже у 1718 р. діє Брусилівська церква Архістратига Михаїла. Пізніше вона згадується у матеріалах “Генерального опису Лівобережної України 1765 р.” та в “Описі Чернігівського намісництва 1781 р.”. 1899 року – розроблено проєкт нового храму (автор – єпархіальний архітектор П.Вакуловський). У 1901 р. розпочато будівництво нової, дерев’яної церкви. Від старої церкви залишився престол, тому збудували сторожку, в якій хрестили дітей та здійснювали інші найнеобхідніші обряди. Перший священик Нагорський служив у новозбудованій церкві до 1913 року. Після нього – отець Ромашко, якого репресували в 1930 році і вислали з сім’єю в Рибінськ, на лісоповал. Там він помер. Тоді ж і церкву закрили. Церковні книги, ікони та інше начиння люди розібрали по домівках на збереження. У 1940-му представники влади зняли із дзвіниці великі дзвони, а три маленьких залишилися. Після десятилітнього запустіння у 1941 році діяльність Михайлівської церкви відновилась. Парафіяни повернули в храм збережені цінності, а іконостас, на щастя, зберігся. Пізніше, у 80-х роках цей іконостас був реставрований стараннями місцевого самодіяльного художника Михайла Мохначенка. Призначений настоятелем Олександр Короткевич скоро був переведений в Чернігів, а після нього протягом семи років служив Іван Любенко, тут помер і похований на церковному цвинтарі, поруч із односельцями, загиблими 21 вересня 1943 року від розривів бомб, що падали з ворожих літаків під час звільнення села від німецьких окупантів. У 1962 році місцева влада знову намагалась закрити храм, але староста Андрій Хромець, зібравши підписи парафіян, подався до Москви і виклопотав дозвіл на продовження функціонування. 24 липня 2001 року село урочисто відзначило 100-річчя храму Архістратига Михаїла.

Із відомостей про церкву за 1875 рік: “Церковь построена 1786 г. тщанием прихожен”. Із відомостей про церкву за 1905 рік: “Церковь построена в 1902 году на средства прихожан и доброхотных жертвователей, зданием деревянная, освещена 3 ноября 1902 года. Церковное приходское попечительство существует с 1876 года”.

Із відомостей про церкву за 1914 рік: “Параходная пристань на реке Десне в одной версте. Приписная церковь в д. Кобылянка… во имя Покрова Пресвятая Богородицы, освящена в 1902 году 22 сентября. В церковной библиотеке находится книг для чтения предназначенных 63 томов… Преосвященный в последний раз посетил приход в 1911 году”.

Священики: Стефан Федорович (? – 1718–1740 – ?), Стефан Кириевич (1732), Іван Хурсевич (1732), Максим Стефанов (1745), Данило Василієв (1745), Вереєв (1753–1754), Данило Васильович Цукровський (1762), Никифор Цукровський (1791), Петро Головаха (1798–1802, 1804–1819), Федір Цукровський (1802–1822), Гонов (1811), Данилевич (1823), Кочановський (1826–1827), Володимир Перволус (20-ті рр. ХІХ ст.), Василь Опанасович Кочерга (1846), Володимир Первенцев (1874), Федір Гораін (1875), Андрій Стефанович Зубковський (1875–1887), Стефан Юхимович Піонтковський (1889–1896), Леонід Терлецький (1900), Терентій Тихонович Шкляр (1903–1906, перебував на посаді законовчителя церковно-парафіяльної школи в с. Брусилові), Олексій Орхангельський (1906), Микола Нагорський (1906–1912), Микола Максимович Ромашко (1912–1930), протоієрей о. Василь С. (1930–1931), протоієрей о. Олександр Короткевич (1931–1942), Іван Іванович Любенко (1942–1949), Петро Лисиця (60-ті рр.), Віктор Горбовець (70-ті рр.), Миколай (Старчук) із 1995 року.

Диякони: Федір Цукровський (1804–1812), Олександр Головаха (1812), Опанас Линевиков (1822), Іоан Шкарабатов (20-ті рр. ХІХ ст.), Головаха (1826–1827); протоієрей Рандовський (1811), Дяк – Ігнат Іовенко (Іовлєв) (1732–1745), Євдоким Єфремов (1762), Неговський (1869), Паламар: Іван Афанасієв (1732–1745), Іван Іванович (1762), Ворушилов (1811), Миролюбський (1813–1814), Василь Опанасович Литвинов (народився у с. Брусилів, із 1821 р., згадується у 1875 р.), Псаломщик: Яків Єфремов (1745), Іван Тимофіїв (1745), Флор Єфремов (1762), Артем Васильович (1762), Яків Стефанович (1762), Микола Тимофійович Волинський (1858–1859), Василь Григорович Бакурин (1863 р., згадується у 1883 р.), Федір Бакурин (1889–1900), Олександр Трохимович Галабуцький (1903–1964), Дем’ян Іванович Орішко (1914–1918).

Голови опікунської ради церкви козак Ісай Койдан (1878) та козак Симон Павлович Дорошенко (1887).

Старости церкви: козак Кулешов (1813), козак Стефан Дейнеко (1822), козак Григорій Олексійович Білоус (із 1897 р., згадується в 1905 р.), дворянин Симеон Арсенійович Протченко (1913–1914).

Із фондів Чернігівського обласного історичного музею імені В.В. Тарновського

Книга Метричная для записи Родившихся, Сочетавшихся и Умерших обоего пола людей Прихода Брусиловского. За ??? ??? Указа Святейшего Синода 1786 года. Состовшагося (?) священником Михайловской Брусиловской церкви за скрепою, дина.

В сей книге 93 листов. Протопоп седневский Яков Вербицкий.

                              1798   1799   1800   1801   1802   1803   1804   1805   1806

Народилося         57       78         72           79        79         74        85          ?          ?

Одружилося        42       16         3              6        48 (чол.) 13       5         12         9

Померло              40       61         76            17         25         71        39       35         63

1798 рік: Месяца марта 29 числа умер Иоанн Савинъ сынъ Бернакъ – 86 лет. Месяца октября 5 числа – Федоръ Сдора Б±лоуса сынъ – 80 лет.

1799 рік: Месяца августв 8 числа – умерла Ефросиния Прочко – 90 лет.

1767 р. – у ЦДІАК м. Київ зберігається текст Румянцевського опису Лівобережної України, де вміщено опис села Брусилів: “С. Брусилов, при рр. Десне и Снове. Церковь во имя архангела Михаила. Казенных дворов – 70. Крестьянских дворов – 14, владения бунчукового товарища Дунин-Борковского. Брусиловское имение Борковских составилось: из жалованных мельниц Мазепою и Скоропадским, генеральному обозному Василию Борковскому и жене его Марье Шубовне, и из купленных грунтов”.

1902 р., 5 листопада – “Черниговские губернские ведомости” друкують повідомлення: “с. Брусилов. 3-го ноября состоялось освящение местной приходской церкви, выстроенной на средства козаков и крестьян с. Брусилова. Чин освящения церкви совершил и.д. благочинного 4-го округа Черниговского уезда о. Е.Ольховой в сослужении 8 священников соседних сел Черниговского, Сосницкого и Городнянского уездов, и.о. диакона Черниговского кафедрального собора при стройном пении сельского церковного хора под управлением регента, учителя местной земской школы г. Бакурина. Вновь выстроенная деревянная церковь вместимостью на тысячу человек, хотя и не закончена еще (не ошелевана с наружи и не выкрашена внутри), но по размерам своим и архитектуре – одна из лучших сельских церквей в Черниговском уезде.

На богослужении при священии церкви присутствовали: местный земский начальник 3-го участка Черниговского уезда К.Н. Подольский, землевладелец с. Брусилов Снигирев, богомольцы, прибывшие из Чернигова и сосмедних сел и все население с. Брусилова. По окончании богослужения в квартире местного священника о. Л. Терлецкого, земским начальником К.Н. Подольским… Торжество освящения церкви закончилось скромною трапезою, предложенною населением с. Брусилов, крестьянам, прибывшим из соседних сел”.

Науковий співробітник музею Андрій Курданов