До історії Музею: Корноухов Євген Олександрович

У квітні 1919 року в віці 38 років помер однин з фундаторів музейної справи на Чернігівщині, хранитель Музею, архіву та бібліотеки Чернігівської губернської архівної комісії Євген Олександрович Корноухов (1881-1919).

Корноухов Євген Олександрович народився 1881 року в родині священника Олександра Олександровича Корноухова.

Його батько Олександр Олександрович закінчив Чернігівську духовну семінарію у 1874 році. Вже у 1876 році був висвячений на посаду настоятеля Хрестовоздвиженської церкви села Хрещате Козелецького повіту. У 1907 році згадується як протоієрей с. Серединки та благочинний 4 округа Козелецького повіту. В родині щонайменше було двоє синів: Євген та Андрій. Андрій закінчив Чернігівське духовне училище (1901 р.) та Чернігівську духовну семінарію (1907 р.), студент історико-філологічного факультету Юр’ївського університету (1910 р.).

Євген Корноухов закінчив Чернігівське духовне училище у 1897 р. та пішов працювати по духовному відомству. До 1909 року працював у Чернігівській духовній консисторії.

З 1901 року Євген Олександрович дійсний член Чернігівської губернської архівної комісії (далі – ЧАК). Приймає участь у зборі матеріалів до ХІІ Археологічного з’їзду в Харкові. В цей час була опублікована перша з відомих розвідок Є. Корноухова «О селе Серединке и тамошнем храме» присвячена історії його рідного села.

За дорученням ЧАК Євген Корноухов здійснював нагляд за земельними роботами в історичному центрі Чернігова. Оглядав старожитності с. Старогородки та м. Остра.

У 1902-1903 рр. передав до Музею ЧАК два покровці,  дерев’яний свічник та фотографію ікони архідиякона Стефана з Троїцької церкви с. Серединка Козелецького повіту.

На сторінках газети «Черниговсоке слово» ним опубліковано рецензію на працю археолога Дмитра Самоквасова та його некролог [1].

Брав активну участь у підготовці проведення XIV Археологічного з’їду в Чернігові. Його грунтовна довідкова робота «Алфавитный список церквей Черниговской епархии», опублікована в «Трудах» ЧАК [2] і досі є цінним джерелом для дослідників. На сторінках «Трудов ЧАК»  також побачила світ ще один нарис Є. Корноухова присвячений незвичній на той час науковій темі – неформальним відносинам чернігівського духовенства початку ХІХ ст. [3]

Також був автором нарису «Судьбы бобровников, стрельцов и пташников Черниговской губернии» («Труды ЧАК», випуск 10), доповіді «О доходах Козелецкого магистрата в 1760 г.» (1913 р.).

З 1909 р. – редактор Чернігівського безцензурного політичного,  літературного, гумористичного та сатиричного журналу «Волна». Посада редактора «Волны» стала причиною поспішного звільнення Є. Корноухова з Чернігівської духовної консисторії: «матушка наша преподобная консистория, с благословения свыше, решила предать остракизму раба Евгения Корноухова, на которого давно и без того косились духовные иерархи» [i]. На сторінках «Волны» ним було опубліковано три нариси [4].

Після звільнення з консисторії, його було обрано на посаду хранителя музею, архіву та бібліотеки Чернігівської губернської вченої архівної комісії (1909 р.). Був у складі підкомісії зі складання покажчика літератури з історії Чернігівщини (1910 р.).

У 1910 році Євгену Корноухову та члену ЧАК Валентину Шугаєвському вдалося викупити у археолога-аматора Кирила Ставровського знахідки отримані ним внаслідок несанкціонованих розкопок трипільського поселення в ур. Узвоз біля с. Евмінка (1908 р.) та Виповзівського городища. Згодом, вони були передані до музею ЧАК .

Після смерті Петра Добровольського протягом року виконував обов’язки керуючого справами ЧАК.

Влітку 1912 р. В. Шугаєвський та Є. Корноухов здійснили поїздку до сіл Вересоч, Виповзів, Гориця і Домницький монастир з археологічною метою (Євген Олександрович повідомив ЧАК про зображення гетьмана І. Мазепи на одному з дзвонів Домницького монастиря).

У квітні 1914 р. ЧАК обрала зі свого складу архівне бюро (відомі дослідники Вадим Модзалевський і Петро Дорошенко, Євген Корноухов) для вивчення і перевезення до Чернігова цінних архівів.

У 1915 р. впорядкував Каталог Чернігівського з’єднаного історичного музею, розібрав архів Чернігівського губернського правління, досліджував рукописи Михайлівського церкви у с. Леньків Новогород-Сіверського повіту, брав участь у підготовці бібліографічного покажчика до «Черниговских губернских ведомостей».

Під час Української революції – співробітник Чернігівського губернського комітету охорони пам’яток мистецтва  і старовини. Брав участь у обстеженні маєтків, церков, приватних колекцій. На початок 1919 року Євген Олександрович продовжував працювати хранителем Музею ЧАК. Помер 4 квітня 1919 року (некролог опубліковано у часописі «Наше минуле» 1919, № 1-2). Дружина – Корноухова Олександра Фірсовна (1886 р.н., у 1917-1919 рр. була завідуючою Чернігівським міським історичним музеєм, на 1921 р. – заступниця завідуючого ІІ-м Радянським музеєм).

При опрацюванні підшивок газети “Черниговские епархиальные известия” за 1861 рік, було виявлено 2 відбитки штампа з написом “ЕВГЕНІЙ АЛЕКСАНДРОВИЧЪ КОРНОУХОВЪ”, які проставлені ліворуч від овального штампу “БИБЛІОТЕКА Черниговск. губ. ученной архив. КОММИССІИ.”. Ймовірно, Корноухов замовив цей штамп у 1909 р. чи трохи пізніше, обійнявши посаду хранителя.

У місцевій пресі є згадка про будинок Є. Корноухова на Троїцькій вулиці (нині – проспект Перемоги).

Наведені відомості зібрані Г. Курасом, О. Гейдою, І. Ситим, Л. Линюк та М. Блакитним.

Старший науковий співробітник, кандидат історичних наук Ольга Гейда

Старший науковий співробітник, кандидат історичних наук Ігор Ситий

[1] Черниговское слово. 1911. 2 февраля; 10 апреля, 13 августа.

[2] Корноухов Е. Алфавитный список церквей Черниговской епархии //Труды ЧГУАК. Вып. VII. Чернигов, 1908. Приложения.

[3] Корноухов Е. Дело черниговсокго протопопа Корбелецкого // Труды ЧГУАК. Вып. Х. Чернигов, 1913. С. 196-199.

[4] Корноухов Е. Памятник Маркевичу в Чернигове //Волна. 1909. № 15. Стб. 313; Його ж. Деревня пробуждается //Волна. 1909. № 18. Стб. 413-414; Його ж. Полтавска битва и Черниговскаягуберния. Волна. № 11. Стб. 208-210.

[i] Волна. – 1909. – № 12. – Стб. 242–252.