150-річчя Чернігівського земства відзначили в історичному музеї

29 вересня 2015 року у Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського відбулися наукові читання “Роль і місце земських установ у соціально-економічному, культурному розвитку Чернігівщини” (до 150-річчя створення Чернігівського губернського земства). Вони об’єднали навколо запропонованої теми науковців Навчально-наукового інституту історії, етнології та правознавства імені О.М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, Чернігівського національного технологічного університету, Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського, Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника М.М.Коцюбинського.

Були заслухані доповіді, що охоплювали різні аспекти становлення і діяльності земських установ Чернігівщини. Учасники читань розповіли про власні напрацювання у цій царині, насамперед, про земську реформу 1864 р. і запровадження земського самоврядування у Чернігівський губернії (О. Рахно); про співробітництво Чернігівської міської думи і земства і протистояння у питаннях фінансування (Л. Шара); про відомих земців – Євгена Малявка, Аркадія Верзилова та їхню громадську діяльність, активну позицію, роботу на користь Чернігова та губернії (Т. Демченко, С. Скоренок, О. Ісаєнко). Проникливою, захоплюючою і трохи дотепною була розповідь про священика-кооператора Матвія Полонського з містечка Нова Басань, який, бажаючи прислужитися сільській громаді, своєю наполегливістю, працьовитістю і хитрістю боровся з бюрократичною машиною чиновництва та земства (О. Тарасенко). Поетичне і літературне різнобарв’я внесла у наукове зібрання доповідь про роль письменника Михайла Коцюбинського у долях літераторів, поетів, митців Бориса Гринченка, Володимира Самійленка, Миколи Чернявського, які стали чиновниками земства (М. Москаленко).

Також йшлося про психологічні парадигми, світогляд українців, їх своєрідні “типи”, що визначають політичні стосунки та взаємодію з владою (Т. Андрійчук).

Науковці і музейники підкреслили, що залишається ще багато білих плям з окресленої проблематики і тому потрібно продовжувати роботу в цьому напрямку та ділитися своїми науковими доробками в рамках подібних наукових читань.