Ігор Ситий – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник
Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського
Печатки сільських старост Чернігівської губернії
другої половини ХІХ століття
Старости відомі з часів Київської Русі. Це були представники найнижчої ланки князівської адміністрації, що, здебільшого, призначалися з холопів князя. В царській Росії – голова сільської громади в поселеннях державних селян, а з 1861 р. – і в селах колишніх поміщицьких селян. Обиралися сільським сходом строком на три роки. В Україні старосту називали ще війтом.
Староста виконував адміністративні функції, для чого мав печатку, зображення та використання якої було регламентоване чинним законодавством. Зазначені печатки належали до категорії текстових. У напису зазначалися назва, посада, територіальна приналежність. Виготовляли їх з бронзи або іншого металу. Для зручності до печаток прикріплювали, як правило дерев’яну, ручку, яку насаджували на спеціальний штир, що містився на звороті робочої частини. Форми печатки – кругла або прямокутна зі зрізаними кутами. Вони найбільш доречні для розміщення розлогого напису, який, проте, все-таки доводилося скорочувати. Характер різьби літер свідчить про те, що відбиток робився спеціальною мастикою або чорнилом1. Порівняння печаток старост з відповідними печатками війтів козацької України вказує на те, що перші частково успадкували попередні сфрагістичні надбання. Це стосується форм, скорочення написів2.
Звертає на себе увагу печатка № 3. Її виготовили з монети. Можливо, це – пробник, за зразком якого у подальшому був виготовлений повноцінний штемпель. Іконографія літер, помилки свідчать про те, що печатку вирізав аматор. Залишки мастики та чорнила вказують на те, що вона була у вжитку. Цікаво, що подібну практику спостерігаємо й у більш ранні часи. Прикладом може слугувати печатка Мутинського монастиря, виготовлена з фальшивого талера3.
Нижче подаємо опис матриць печаток, які зберігаються у Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського (ЧІМ) та збірці чернігівського колекціонера О. Ємця.
- Печатка старости с. Галаганівка (нині Семенівського району Чернігівської області).
Бронзова, кругла, діаметр 30 мм, товщина 10 мм, висота дерев’яної ручки 65 мм. Зображення: ПЕЧАТЬ /СЕЛЬСКАГО /СТАРОСТЫ /С. ГАЛАГАНОВКИ /КОСТОБОБРОВС. ВОЛ/НОВГОРОДСhВ /УhЗ.
Належить О.М.Ємцю.
- Печатка другого старости Осняківського сільського товариства (нині Великі Осняки Ріпкинського району Чернігівської області).
Бронзова, восьмикутна, 25 х 29 х 7 мм. Зображення: ПЕЧАТЬ /2 СТАРОСТЫ /ОСНЯКСКАГО /СЕЛЬСКАГО /ОБЩЕСТВА. Ручка втрачена.
Належить О.М.Ємцю.
- Печатка старости с. Халявин (нині Чернігівського району Чернігівської області).
Мідна, кругла, діаметр 29 мм. Зображення на звороті монети номіналом 3 коп. 1870 р.: ПЕЧАТЬ /СhЛЬ СТАРОС. /СhЛО ХОЛЯВ /ХОЛЯВИН. В. /ЧЕРНИГОВ. /УhЗДА.
Належить ЧІМ. – Інв. № Н-264.
_________________________________________
1 Ситий І., Ємець О. Металеві матриці печаток, штампів та штемпелів ІІ–ХХ століть //Скарбниця українськоїкультури: Зб. наук. праць. – Вип. 11. – Чернігів, 2009. – С. 95.
2 Ситий І. Печатки міських урядовців XVII–XVIII ст. //Знак. – 1999. – № 19. – С. 2–3.
3 Ситий І. Печатка Мутинського монастиря 1719 р. //Чернігівські старожитності: Наук. зб. за матеріалами VIII Міжнародної наукової конференції «Християнські старожитності Київської Русі». – Чернігів, 2009. – Вип. ІІ. – С. 357–358.
“Скарбниця української культури”. – Випуск 14. – с. 81.
More Stories
Вітаємо зі Святом!
Історії незламних. Анисів
Цегляна архітектура Чернігово-Сіверщини ХІ-ХІІІ ст.