Музейна зустріч «Вторгнення»

21 лютого 2024 року у Чернігівському обласному історичному музеї ім. В.В. Тарновського відбулась музейна зустріч «Вторгнення» до другої річниці початку повномасштабного вторгнення рф в Україну.

21.02.24 р. – 728 день війни. Ми пам’ятаємо, що війна триває вже  10 років. Проте, саме 24 лютого 2022 року стало новою точкою відліку. Без перебільшення, війну відчули і відчувають на собі всі українці. Хтось втратив рідних в ході війни, багато людей пішли до лав ЗСУ і, майже, 9 млн.  українських біженців шукають прихисток по країнах світу. Отож, війна торкнулась кожного, але по своєму. І сьогодні рф обстрілює українські території, періодично лунають сигнали тривог, гинуть люди… І тому ми говоримо про другу річницю повномасштабного вторгнення.

На музейній зустрічі згадували події дворічної давнини на Чернігівщині. Пригадали внутрішнє напруження, яке відчувалось вже з кінця осені 2021 року.

Напруженість та стурбованість виникали через спільні російсько-білоруські військові навчання, які розгортались восени 2021 року в безпосередній близькості від українського кордону. Росія перекидала на територію білорусі військову техніку за тисячі кілометрів.

10–20 лютого 2022 року проводилися ще одні спільні російсько-білоруські військові навчання «Союзна рішучість – 2022». Станом на 18 лютого 2022 року росія зосередила біля кордону з Україною та на тимчасово окупованих територіях 170–190 тисяч військовослужбовців. Відбуваються маневрування батальйонно-тактичних груп (БТГ). На початок лютого навпроти Чернігівської та Сумської областей дислокується група «Центр», яка нараховує понад 30 тисячне військо. Штаб угруповання  перебував  в м. Унеча Брянської обл.

На початку 2022 року проходять навчання українських військових «Заметіль 2022». Три тижні тренувань, переміщення техніки.

24 лютого 2022 року для України стало новим етапом російсько-української війні. О 5-й годині ранку  зс рф обстріляли наших прикордонників, були завдані удари по аеродромах, в т.ч. по аеродрому Державної служби з надзвичайних ситуацій у Ніжині, навчальному  центрі у Гончарівську.

Група «Центр», котра перебувала на кордонах Чернігівської та Сумської областей нараховувала до 30 тис. особового складу, 10 тис. одиниць техніки. Безпосередньо на Чернігівському напрямку – 15 тис солдат, до 5 тис. техніки.

Російські війська заходили на територію області в районі Грем’яча,  між Добрянкою і Сеньківкою через Городню на Ріпки, Михайло-Коцюбинськ, Шестовицю і далі.

До обіду 24.02.22 року загарбники пройшли Семенівку, Новгород- Сіверський, Городню. Це рухались небачені довжелезні колони військової техніки. Найбільша колона була довжиною 34 км. Для візуалізації – це відстань від Чернігова до Ріпок. Колони рухались, оминаючи маленькі населені пункти. Їх завдання полягало в тому щоб швидко пройти відстань, зайняти Чернігів, перетворити його на логістичний хаб, і далі рухатись на Київ.

Багатотисячній новалі ворога на Чернігівщині протистояли підрозділи 1 окремої Сіверської танкової бригада, 58 окремої мотопіхотної бригади, полк національної  Гвардії із Шостки, прикордонники, бійці територіальної оборони.

Знову і знову повертаючись подумки у ті буремні дні лютого – березня 2022 року згадується і перша розгубленість, і важке усвідомлення події, що відбувається, і страх.

Але були люди, які з перших днів прийняли рішення боронити своє місто. Звісно, це перш за все військові  ЗСУ, крім того, бійці територіальної оборони.

Згадували події гарячої фази оборони міста наші  гості – захисники: Андрій Требух, позивний «Кліщ», підполковник, Лицар ордену Богдана Хмельницького; Валентин Буряченко, позивний  «Редактор», полковник ЗСУ; Євген Деркач, позивний «Бармен».

При зустрічах і спілкуваннях з різними людьми, коли музейники збирали свідчення про бойові події біля міста мешканці розповіді про героїв нашої зустрічі, якісь, здавалось, майже неймовірні історії. Сюжети для вартісних кінофільмів. Проте, це реалії життя та їх боротьби. Тож, присутні мали можливість почути власне їх історії. Саме «Кліщ» із своїми трьома бійцями провели розвідку, виїхавши назустріч ворожим колонам в районі Ріпок, скорегували вогонь нашої артилерії. І по обіді 24.02.22 р біля с. Рівнопілля стався перший бій. Як наслідок, було знищено велику кількість ворожої техніки та виграний час для облаштування позиція і закріплення на них наших підрозділів. В подальшому «Кліщі» (так називали бійців групи) виконували різні завдання: розвідки, аеророзвідки, евакуації поранених у Київ, доставку вантажів для ЗСУ, безпосередньо брали участь у боях біля міста.

На зустрічі підполковник В. Буряченко вручив своїм побратимам нагороди та відзнаки від командування.

Щирі розповіді не залишили байдужими присутніх. Слова вдячності нашим захисникам за їх мужність, відданість своїй справі по захисту нашої держави. Слава Україні! Слава захисникам України!

Старший науковий співробітник Світлана Землянська