День Партизанської слави у Лісограді

19 вересня 2013 року в Музейно-меморіальному комплексі партизанської слави “Лісоград” – філії Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського відбулися урочистості з нагоди Дня партизанської слави.

З цієї нагоди в селі Єліне Щорського району зібралися колишні партизани та ветерани війни, які прибули з різних куточків Чернігівської області, керівництво області та району, мешканці Щорського та сусідніх районів. Гостями свята стали син командира 1-ї роти Чернігівського обласного об’єднаного загону С.Р. Громенка Вячеслав Сидорович, який прибув з Южноукраїнська Миколаївської області, та син партизана Ю.Ф. Сінкевича Вадим Юліанович – з Москви. Обидва партизани входили до так званої “групи 186” – кістяка обласного партизанського загону і загинули у березні 1942 року в боях поблизу Лісограда.

1Всі присутні поклали квіти до монумента “Партизанська родина” в Парку Слави, а потім відкрили пам’ятну дошку на братській могилі поблизу Музею історії партизанського руху на Чернігівщині: завдяки пошуковій роботі молодшого наукового співробітника музею Дениса Дрозда були встановлені прізвища дванадцяти партизанів, які в ній поховані. Дошка була виготовлена коштом чернігівця Максима Ш. (через скромність він дуже просив не називати його прізвища), за що Чернігівський історичний музей імені В.В. Тарновського щиро вдячний благодійнику. Символічно, що покривало з дошки зняв нащадок партизана Коршуна Петра Корнійовича, ім’я якого відтепер викарбовано на пам’ятнику – Ігор Ігначев. По загиблих була відправлена літія.

4Оскільки святкування відбувалося в день, коли православні відзначають Чудо Архистратига Михайла, то без чудес не відбулось. Першою “чудила” погода, яка вкривала партизанський Лісоград дощем: то рясним, то дрібним та внесла значні корективи в побудову музейних виставок, особливо в лісі. Але справжнє чудо відбулося в музейній експозиції, коли її відвідували партизани з Ніжина – бійці з’єднання “За Батьківщину” Петро Андрійович Кропив’янський та Петро Назарович Чернета. В залі “Боротьба” експонується єдина в Україні партизанська гармата, яка свого часу потрапила до музею саме з Ніжинщини. Помітивши її П.А. Кропив’янський відразу впізнав свою бойову “подругу”. Він – артилерист, згадав, як з товаришами у 1943 році знайшли в одному з лісів розбиті ще у 1941 р. радянські танки, як зняли з них озброєння, як партизанські зброярі та ковалі зібрали 4 гармати і в з’єднанні з’явилася артилерія, як з цієї гармати вдалося підбити німецький бронепотяг “Адольф Гітлер”, що курсував між Ніжином та Києвом.

Оглянувши музейну експозицію гості переїхали до партизанського табору Лісоград, де продовжилося святкування. Відбулося покладання квітів до пам’ятника “Партизанам Великої Вітчизняної війни”, а потім голова Чернігівської облдержадміністрації Володимир Хоменко привітав присутніх зі святом. Всі, хто в цей день зібрався на партизанській галявині мали можливість оглянути музейні виставки.

5А подивитися було на що. “Свідки минулого” так називається виставка, на якій представлені матеріали, знайдені в землянках Лісограда: фрагменти озброєння та військовий реманент, господарський інвентар та особисті речі. Привертають увагу ґудзики, зроблені з монет, та шрапнельний снаряд, який був виготовлений ще під час Першої світової війни. До 70-річчя партизанських з’єднань області силами співробітників військово-історичного музею була створена виставка “Йшли в похід партизани”. Її матеріали розповідають про історію створення партизанських формувань, їхній командний склад та бойовий шлях, здобутки та втрати. Для виставки використані фото та документи, архівні матеріали та спогади учасників подій. 9До 100-річчя від дня народження Федора Короткова, яке відзначатиметься на початку січня наступного року була підготовлена виставка “Командир”. Вона розгорнулася у штабній землянці не випадково. Саме Федір Іванович, який брав участь у партизанському русі від самого його початку, очолив у липні 1943 року Чернігівське обласне партизанське з’єднання після загибелі його командира Миколи Попудренка. Ф. Коротков відзначився й на відбудові міста Чернігова, зруйнованого під час війни. За свої бойові та трудові досягнення він був удостоєний орденів Леніна, Жовтневої революції, Богдана Хмельницького І ступеня та багатьох інших нагород, а 1967 року отримав звання “Почесний громадянин міста Чернігова”. В експозиції представлялися особисті речі Федора Івановича, в тому числі й стрічка Почесного громадянина, документи, нагороди та посвідчення до них, його партизанське сідло. 10На території комплексу була розгорнута виставка чернігівських газет 1941, 1943–1944 років. Вони яскраво ілюструють настрої тієї епохи. 22 червня обласна газета рекламує навчальні заклади, куди можна подавати документи для вступу, а вже 24 червня публікує виступ В. Молотова та повідомляє про бойові дії. Газети визволеного міста знайомлять читачів з відбудовою жита та виробництва, поверненням акторів театру та розвитком культури.

11

Справжній ажіотаж серед учасників святкування викликала музейна акція “Лист з партизанського Лісограда”. Особливо вона припала до душі дітям, яких чимало було в лісі в цей день. Учні місцевих шкіл вчилися писати чорнилом справжніми перами, а потім складати аркуші трикутниками. Всі листи штампувалися спеціальною партизанською відміткою. Виявляється, діти вже не знають, що таке чорнило і як можна писати такими “чорнильними” ручками. Адресатами стали дідусі та бабусі, а також друзі, які з тих чи інших причин не могли бути в цей день в Лісограді.

Надзвичайно смачний хвойний напій був приготований співробітницями Лісограда за партизанським рецептом. Цей напій згідно з наказом О. Федорова мали вживати всі бійці з’єднання задля профілактики застудних захворювань. Всі, хто його скоштував, розписалися в спеціальній книзі.

12У таборі відбулося ще чимало заходів. Це і показові виступи шкільної військово-патріотичної гри “Зарниця”, де юні бійці показували своє вміння долати перешкоди та вправлятися зі зброєю. Лісоград став фінішем пробігу, що стартував у Щорсі. Спортсмени, старшому з яких було за 70 років подолали 21 кілометр і присвятили свій напівмарафон партизанам. Яскравим був і концерт, влаштований для ветеранів і гостей свята артистами обласного філармонійного центру фестивалів і концертних програм. А на останок всі бажаючі могли досхочу скоштувати солдатської каші.

Свято вдалося. Спілкування з ветеранами та учнями показало наскільки важливими стають такі зустрічі, особливо в історичних місцях, яким є партизанський Лісоград – філія Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського.

 Використані фото В. Кошмала