Генуезька гармата ХVІ ст.

У колекції українських старожитностей відомого мецената і громадського діяча Василя Тарновського свого часу зберігався зразок італійської артилерії ХVІ ст. На сьогодні він у музеї відсутній.

В «Каталоге украинских древностей коллекции В.В. Тарновского» (Киев, 1898 р.) гармата позначена під № 157, як мідна мортира. У нарисі історика і музейника Степана Баран-Бутовича «Людвисарські вироби ХVІІ–ХVІІІ ст. у Чернігівському державному музеї. Гармати та дзвони» (Чернігів, 1930 р.) ця ж гармата згадується під № 156 як мортира німецька або шведська. Подібний зразок артилерії зберігається у колекції Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького. На думку відомого фахівця з історії європейської артилерії,  доктора історичних наук Олега Мальченка це бронзова короткоствольна гармата петрієра («рetrierе») кінця XVI ст. з італійської Генуї. Її можна віднести до зразка морської протипіхотної артилерії ближнього бою. Обидві гармати наприкінці ХІХ ст. були знайдені поблизу Нікополя (нині Дніпропетровська область).

Відомо, що у 1887 році відомий історик Дмитро Яворницький гостював у маєтку Василя Тарновського, в Качанівці. Він запропонував збирачу старожитностей «поїхати на пороги Дніпра, побувати на місцях, де були Запорозькі Січі… ». Василь Тарновський взяв на себе всі фінансові питання щодо організації подорожі. Із мандрівки відомий меценат привіз багато цінних предметів для поповнення своєї колекції, серед яких, на нашу думку, міг бути і генуезький зразок артилерії.

На стволі «чернігівської армати», над запальним отвором бачимо зображення марки ваги («C^А 4 R^О 20»), що представлена формулою «Cantara 4 – Rotoli 20» (генуезький Cantaro = 47,649 кг, а Rotolo = 476,49 г). Тобто, гармата важить понад 200 кг.  Довжина петрієри – 91 см, калібр – 130 мм. Також на ній є зображення монограми майстра-ливарника, що розміщена навколо запалювального отвору у вигляді літер «IB». Таким чином, автором гармати може бути відомий генуезький ливарник Gioаnni Battista Gandolfo (біля 1535–1601 рр.), а час її лиття можна віднести до останньої чверті XVI ст. Можна говорити про те, що вона була найстарішою гарматою з колекції В. Тарновського. Артилерійський арсенал мецената нараховував 32 гармати. «Дніпропетровська» гармата на стволі має позначки «C^А 4 R^О 4» (тобто, її вага трохи більше 192 кг) та монограму також майстра «IB».

Обидві петрієри могли зробити для генуезької торгової галери. Згодом, вони опинилася на одній з турецьких галер, а з часом – у запорізьких козаків. На сьогодні відомо лише кілька зразків італійських гармат з монограмою «ІВ».

«Дніпропетровська» гармата

Доречно припустити, що генуезька гармата могла залишатися у Чернігівському державному музеї до подій Другої світової війни, зокрема, початку німецько-радянської війни. Вочевидь, петрієра зникла з музейної колекції під час евакуації або ж руйнації музейної будівлі на Валу наприкінці серпня 1941 р.