22 травня 1861 року у Каневі відбулося перепоховання Тараса Григоровича Шевченка. Смерть поета глибоко вразила Віктора Миколайовича Забілу, його давнього друга та побратима. Жалобна процесія проходила територію Чернігівщини, до якої в Борзні приєднався Віктор Забіла і проводжав Шевченка до Канева. Він був і серед копачів могили, про що згадував Микола Білозерський: “Могилу над гробом Шевченка висипали декілька днів; працювали 17 людей, в числі їх В.М. Забіла. З цієї картини було знято фотографію”.
Сумні почуття знайшли відображення у вірші “Молитва”, який поет записав 31 травня 1861 року в Борзні в альбом випускниці Полтавського інституту шляхетних дівчат Надії Жданович. Вона була палкою шанувальницею творчості Шевченка, з яким познайомилася 1843 року в Яготині, в маєтку родини Рєпніних. Цей альбом зберігається в фондах Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського. Того ж року вірш В. Забіли було надруковано в часописі “Черниговские епархиальные известия”.
More Stories
До 100-річчя майстра Григорія Денисенка
Козацька старшина, шляхта, дворянство та “Історія русів”
Колодія величаймо – весну зустрічаймо!