22 лютого 2023 року у Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського відбулась Музейна зустріч «Хліб незламного міста» з представниками колективу Чернігівського хлібокомбінату № 2.
До музею завітала директор підприємства Ольга Заїка Ольга разом з своєю надійною командою, людей об’єднаних надзвичайним почуттям відповідальності, мужності та патріотизму. Працівники ніколи не втрачали бойового духу та постійно працювали і працюють, щоб у кожній родині був свіжий хліб.
Навіть, в напружені дні, коли на околицях міста точилися бої, а, згодом, і саме місто та мешканці зазнавали бомбардувань та обстрілів підприємство не зупиняло роботу. За словом «підприємство» стоять люди, які часто-густо, ризикуючи життям , під обстрілами добирались до своїх робочих місць, аби ми були з хлібом. У мирний час на підприємстві працювало 350 осіб. З початком бойових дій – залишилось близько 70. Вони випікали хліб, який волонтери везли на передову, та розвозили по районах міста. Біля хлібного кіоску, що на підприємстві, завжди стояли черги. Машини заїздили , виїздили через прохідну і везли комусь довгоочікуваний хліб, а черга, навіть, під обстрілами не розходилась, кожен стояв в очікуванні своєї палянички. Завдяки тому хлібу ми виживали. І, можливо, у мирний час ти не їв стільки хліба, але під час гарячої фази страшно було залишитись без нього. В одні руки продавали одну хлібинку, люди, придбавши одну, ставали в чергу знову, бо хтось з сусідів не міг сам дійти та купити найсмачніший продукт. Так тривало до 4 березня, до тих пір поки на територію хлібокомбінату не прилетіла ворожа міна. Але з часом хлібозавод знову запрацював, всупереч тому, що не було світла, не було води, частково був зруйнований газопровід. Та, згодом, газівники перемкнули лінії, влада надала генератор, водоканал почав підвозити воду – тож процес знову відродився. Команда хлібокомбінату, під керівництвом пані Ольги Заїки, знову запрацювала. І знову поїхали «хлібовози» по місту, до речі, 19 автівок, які розвозили хліб і зазнали «поранень» під час обстрілів.
Кожен з присутніх розповідав свою історію про роботу в пекельні лютий-березень минулого року: як працювали, як виживали, як підставляли плече один одному та громаді міста. Кожний спогад нагортав всіх присутніх на сльози та почуття гордості і вдячності людям, які тримали тил.
Після деокупації області Чернігівський хлібокомбінат повернувся до роботи в звичному режимі, крім того знаходиться в пошуках нових цікавих рецептур хліба.
Старший науковий співробітник музею
Світлана Землянська
More Stories
Любеч за матеріалами археологічних досліджень
Від 3-ї окремої штурмової бригади Музею імені Василя Тарновського
Чернігів – столиця Чернігово-Сіверського князівства