Поширеним у слов’янському мистецтві є мотив птаха сирина. Московити чомусь вважають, що цей образ характерний для російського мистецтва, звідки потрапив в Україну. Але, вже традиційно вони крадуть чужу історію. Зображення пташок із жіночими голівками на золотих сережках, колтах, підвісках та медальйонах ХІ–ХІІ століть спростовують ці «скрєпи» і свідчать про їхнє поширення в часи Київської Русі і подальше існування аж до ХІХ століття. Прообразом сиринів були давньогрецькі сирени, чарівний спів яких згубно діяв на мореплавців. У середньовіччі цей спів трактували як символ мирських благ, що гублять душу. Упродовж багатовікового існування образ сирен змінювався, але залишалося головне – їхній зв’язок із водою і чарівний спів. У грецько-римській традиції сирена набула образу напівжінки-напівптаха, який проник у культуру Київської Русі. У народній свідомості він поєднався з уявленнями про русалок. Б. Рибаков вважав, що сирини на давньоруських ювелірних виробах – ще язичницькі вили, а оскільки Русь на той час вже була охрещена і з проявами язичництва церква вела жорстоку боротьбу, над головами птахо-дів розмістили німби, закамуфлювавши їх таким чином під райських пташок. Такими їх вишили на чернігівських творах XVIII століття – рушнику та окрайках простирадл із музейного зібрання. У той же час розміщення сиринів серед рослинності, а головне – квітучі гілки в руках вказують на їхню язичницьку сутність як подателів вологи, що сприяє буянню рослинності.
У музейній колекції є рушник кінця XVIII – початку ХІХ століття із птахом сирином над квітучим деревцем, під яким – дві жіночі постаті в сарафанах. Він відрізняється від українських аналогів за стилем і композицією, у сирина відсутні німб та руки із квітучим гілками.
Віра Зайченко. Вишивка козацької старшини XVII–XVIIІ століть. Каталог колекції Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського. – 2001 – Видавництво «Родовід».
Віра Зайченко. Вишивка Чернігівщини. – 2010. – Видавництво «Родовід».
Віра Зайченко. Вишивка Чернігівщини. Рушники. Каталог колекції Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського. – 2018 – Видавництво «Родовід».
#колекції_Чернігівського_історичного_музею_імені_Василя_Тарновського
More Stories
До Дня волонтера
День народження музею
Чернігівці в боротьбі за Україну!