23 жовтня 2014 року у приміщенні військово-історичного музею – відділу Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського відбулися науково-практична конференція, відкриття виставки та зустріч з керівництвом Українського інституту національної пам’яті. Всі ці заходи об’єднує тема “70-річчя вигнання нацистських окупантів з України”.
Конференція “Чернігівці у вирішальних битвах за визволення України” згуртувала науковців з Новгорода-Сіверського, Чернігова та Щорса. Долі наших земляків – Героїв Радянського Союзу стали темами досліджень співробітників Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського Світлани Землянської, Людмили Майбороди, Віктора Негоди та Людмили Трикашної. Участь новгород-сіверців у визволенні українських земель, у тому числі й рідного краю, висвітлив науковий співробітник Новгород-Сіверського історико-культурного музею-заповідника “Слово о полку Ігоревім” Павло Провозін. Про дивовижну історію, пов’язану з листом 1945 року місту Щорса від його визволителя та пошуком його адресанта, дізналися від директора Щорського історичного музею Тетяни Кліщенко. Студент Інституту історії, етнології та правознавства імені О.М. Лазаревського Ярослав Трикашний розповів про подвижницьку працю знаного пошуковця Володимира Драгунова.
Певним подарунком для учасників конференції стала зустріч з головою Українського інституту національної пам’яті Володимиром В’ятровичем, виступ якого з темою “Друга світова війна у сучасній державній політиці національної пам’яті” викликав чимало запитань. Разом з ним до спілкування долучився науковий співробітник Інституту історії НАН України та керівник громадського проекту українських істориків “ЛІКБЕЗ. Історичний фронт” Кирило Галушко. Поважні київські науковці вкотре наголосили на важливості розвінчання радянських міфів про ту війну, одним з яких, до-речі, є дата – 28 жовтня, зафіксована Указом Президента України як День визволення України.
Емоційно і хвилююче відбулося відкриття виставки “Україна Вільна”. Битва за визволення України, що тривала 680 днів і ночей, стала, з одного боку, однією з найвидатніших, а з іншого, однією з найтрагічніших, сторінок української та світової історії.
Звільнення України від окупантів почалось 18 грудня 1942 року. Сьогодні дуже символічно, що першим населеним пунктом, куди увійшли підрозділи 1-ї гвардійської армії, стало селище Мілове, нині розірване навпіл між Українською Луганською областю та Ростовською областю Росії. У січні 1943 – жовтні 1944 років на українській землі силами 6 фронтів, Чорноморського флоту, трьох флотилій було проведено 11 стратегічних і 28 фронтових операцій. Мільйони солдатів та офіцерів билися за Україну в 30 загальновійськових, 6 танкових, 7 повітряних арміях, 8 кавалерійських корпусах.
Битва за Україну не була богатирським маршем – кожний клаптик української землі политий кров’ю воїнів, усіяний їхніми кістками. За визволення України загинули 3,5 млн. солдатів, тобто 14 тисяч щодня! Серед них десятки тисяч українців, неозброєних, не навчених, без одностроїв, командування кидало на форсування Дніпра і взагалі використовувало як штрафників, а німці їх прозивали “чорна піхота”. В експозиції показані й долі юнаків, яким судилося повоювати тільки-но місяць, але подвиги їхні навічно вкарбовані в історію України. Так, у вересні 1943 року після визволення Бобровиці був мобілізований Віталій Карнаухов, а 17 жовтня 1943 року йому посмертно присвоєне звання Героя.
Період війни ознаменувався не тільки титанічними військовими зусиллями, трудовими звершеннями, а й важливими суспільними процесами. З Другої світової війни Україна вийшла соборною, об’єднавши в одній державі етнічні українські землі, стала суб’єктом міжнародного права – країною-фундатором ООН, активним членом міжнародних організацій.
На виставці представлені: газети періоду війни, подяки за визволення населених пунктів України, світлини, особисті речі, нагороди, документи, листи учасників війни, плакати, карти, книги. Окремий розділ присвячений Олександрові Довженку – учаснику Другої світової війни, письменнику, журналісту, кінорежисеру, особливе місце в якому посідають меморії.
Мовою воєнних реліквій подається тема солдатів, могили яких і по сьогодні не відомі. Знайдені солдатські медальйони інколи розкривають їхні імена, а пошуковці, серед яких є й співробітники Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського, розшукують їхніх нащадків та сповіщають їм про місце та приблизну дату загибелі воїна. Тож не випадковими є і матеріали Володимира Драгунова, зусиллями якого протягом десятиліть були встановлені імена тисяч загиблих на Чернігівщині вояків.
Окремі розділи виставки викликають подекуди стан дежавю, як-от: колони розбитої техніки або види Савур Могили.
Всього експонується понад 250 музейних предметів. Виставка працюватиме до кінця 2014 року.
More Stories
До Дня волонтера
День народження музею
Чернігівці в боротьбі за Україну!