Патріарх сіверянського різьблення

18 червня 2021 року у Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського відбудеться відкрилася виставки «ПАТРІАРХ СІВЕРЯНСЬКОГО РІЗЬБЛЕННЯ» (до 80-річчя різьбяра Анатолія Колошина).

Колошин Анатолій Іванович, заслужений майстер народної творчості України (1996), президентський стипендіат, член Національної спілки художників (1983) та Національної спілки майстрів народного мистецтва України (1991).

Народився 8 червня 1941 року в м. Новгород-Сіверський на Чернігівщині. Ще школярем хлопець почав майструвати, а після закінчення школи вступив у 1958 році до Яворівської школи художніх ремесел (Львівська область) на відділення столярної справи і різьблення. Три роки напруженого навчання дали знання і практичні навички з різних типів різьблення: контурного, геометричного, об’ємного, яворівського. 1970 року повернувся на малу батьківщину.

Працював творчим майстром у нещодавно створеному сувенірному цеху Новгород-Сіверського лісгоспзагу. Анатолій Іванович надав перевагу техніці тригранно-виїмчастого різьблення, характерної для сіверянського традиційного різьблення, компонував традиційні мотиви шестипелюсткових і вихрових розеток, ромбів, зубчиків, колосків, жолобків, хвильок в оригінальні орнаментальні композиції на скриньках, декоративних тарелях, сільничках, поличках, меблях. Експериментував з різними технологіями: тонування, вощіння, задимлення.

Своєрідним автографом різьбяра є шестипелюсткова розетка – стародавній символ сонця. Розетки то з’єднуються в одну велику орнаментальну композицію, то поодинокі, подвоєні, потроєні оточуються іншими мотивами. Вдале компонування традиційних “вихрових” розеток, ромбів, зубчиків, колосків створює оригінальні візерунки, надає роботам митця самобутності та неповторного декоративного звучання.

Анатолій Іванович є засновником сучасної різьбярської школи. Завдяки йому у середині 1970-х років, з’являється ціла плеяда чернігівських різьбярів нового покоління: Анатолій Іваньков, Віктор Ворожбит, Анатолій Бондаренко з Новгорода-Сіверського, Олександр Колоша з Чернігова, Сергій Святний та Григорій Василенко з Ніжина. Завдяки Колошину визнаним центром різьблення на Чернігівщині був і залишається Новгород-Сіверський, в якому, крім нього, живуть ще три заслужених майстра народної творчості: Анатолій Іваньков, Віктор Ворожбит, а також син – Андрій, який гідно продовжує батьківську справу.

Колекція робіт А.І. Колошина у Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського нараховує 33 одиниці. Це – мисник, полички, тарелі, стіл, лавки, ослон, кухлі, сільнички. Вона сформувалась завдяки плідній співпраці Анатолія Івановича з працівниками новоствореного Музею народного декоративного мистецтва Чернігівщини – відділу історичного музею, яка налагодилась у 1980-і роки. 1983 року в його стінах пройшла виставка робіт майстрів сувенірного цеху, де можна було познайомитись з-поміж іншого і з роботами Анатолія Колошина. 1990 року відбулась спільна виставка нині заслужених майстрів народної творчості Анатолія Колошина та вишивальниці з Чернігова Наталії Черняк. У 2002 році створена персональна виставка майстра, присвячена його 60-річчю – остання в приміщенні цього музею: 2006 року Катерининська церква, в якій він містився, була передана релігійній громаді. У червні 2011 року з нагоди 70-річного ювілею у виставковому залі Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського працювала ретроспективна виставка “Краса, народжена різцем”, підготовлена спільно з Чернігівським осередком Національної спілки майстрів народного мистецтва України.