Перепис у Чернігові – 15 грудня 1865 року

Серед колекцій Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського знаходиться найбільш повна збірка періодичних видань Чернігова, що виходили у місті в ХІХ – на початку ХХ ст. Так, серед публікацій газети «Черниговские губернские ведомости» за 1866 рік зустрічаємо матеріали про одноденний перепис у місті, який відбувся 15 грудня 1865 року. Так, на той час у місті було майже 17 тисяч мешканців, серед яких біля 3 тисячі дворян, 6 зброярів, 20 акторів, 5 фотографів, понад 1100 котів.

Переписи населення на українських землях відомі ще з часів Київської Русі. Їх поширення та інтенсивний розвиток методів «статистики» відбулися у ХVІІ–ХVІІІ ст. Основна мета переписів – оподаткування населення.

Понад 160 років тому Чернігівський статистичний комітет підготував і провів одноденний перепис у місті. Серед його організаторів був видатний український історик Олександр Лазаревський (секретар статскомітету).

Олександр Лазаревський. Чернігів, 1865 рік

Власникам будинків за кілька днів до проведення опитування отримали спеціальні бланки для заповнення. Неписемним містянам анкету допомогали заповнювати чиновники.

Матеріали перепису дають уявлення про кількісний склад населення міста, соціальний статус, їх віросповідання, рід занять, спеціалізацію населення, маловідомі, і вже не існуючі ремісничі спеціальності. Національність фактично не відображена, але можна припустити, що більшість становили українці. Усього мешканців у місті було 16 895 (9223 чоловіка, 7672 жінки), які мешкали у 1633 будинках. Серед занять містян домінувала сфера обслуговування і торгівля. Усі посади чиновників займали чоловіки (860). Ремісників нараховувалось 1326. Ремісництвом переважно займалися чоловіки. Багато жінок були служницями, працювали у торгівлі, кравецькій справі, займалися домашнім господарством, зустрічаємо їх серед акторок. Вони також були акушерками, кондитерами. Спеціальності які на сьогодні зникли: шорник, шмуклер, каретник, кушнір, мідник, шліхтовщик.

Усіх мешканців у місті – 16 895 (9223 чоловіка, 7672 жінки).

Уродженці міста – 6329, уродженці губернії – 6334, мешканці інших губерній – 4079.

Писемні – 5780, неписемні – 11 115.

Одружені чоловікі – 3197, холостяки – 3135. Заміжні жінки – 2657, незаміжні – 1661. Розлучених було 7 людей (один чоловік і 6 жінок). Дітей до 7 років – 4176. Учнів нараховувалося 1095.

Коней у містян було 1184, корів – 1197, свиней – 1142, собак – 1160, котів – 1122, кіз – 539, овець – 44.

Соціальний склад.

Дворян – 2935 (чоловіки і жінки).

Купців – 521.

Міщан – 6835.

Козаків – 456.

Селян – 2116.

Солдат, що перебували на службі – 985, у запасі – 344.

Сфера обслуговування і торгівля.

Так, слугами працювало 2585 людей (1019 чоловіків, 1566 жінок).

Торгівлею займалося 1169 мешканців (729 чоловіків, 440 жінок).

У місті проживало 860 чиновників (усі виключно чоловіки).

Візників нараховувалось 144 (усі чоловіки).

Фельдшерів – 35.

Музикантів – 27.

Акторів – 20 (9 чоловіків, 11 жінок).

Акушерок – 8.

Аптекарів – 7.

Сажотрусів – 7.

Художників – 5.

Жебраків – 23.

В’язнів – 215 (196 чоловіків, 19 жінок).

Ремісників нараховувалось 1326 (1208 чоловіків, 118 жінок).

Серед них були:

кравці – 454 (342 чоловіка, 112 жінок),

чоботарі – 268 (усі чоловіки),

столярі – 144,

ковалі – 49,

теслярі – 39,

пічники – 36,

робітники друкарень – 30,

маляри – 27,

палітурники – 24 (чоловіки і одна жінка),

фарбувальники – 24,

годинникарі – 16,

склярі – 16,

кондитери – 15 (чоловіки і три жінки),

цегельники – 14,

ювеліри – 13,

виробники рукавичок – 12,

бондарі – 11,

цирульники – 10,

виробники свічок – 10,

шпалерники – 8,

виробники карет – 7,

зброярі – 6,

токарі – 6,

кровельщики – 5,

кам’янщики – 5,

виробники колес – 5,

фотографи – 5,

виробників цигарок – 2.

У місті знаходилось 1633 будинка (цегляних – 162, дерев’яних – 1471), з них двоповерхових було 178.

Серед православного духівництва було 75 священиків та 31 чернець.

Містян православного віросповідання – 10 951, євреїв – 5207, католиків – 507, протестантів – 98, мусульман – 16.