16 квітня 2015 року в Чернігівському історичному музеї імені В.В.Тарновського відбувся захід “Моє гончарство”, присвячений 90-річчю від дня народження Г.П.Денисенка.
Григорій Павлович Денисенко (1925–2002), художник-кераміст, заслужений майстер народної творчості , член Національної спілки майстрів народного мистецтва України і Національної спілки художників України, лауреат премії імені Д. Щербаківського, кавалер ордена “За заслуги” 3-го ступеня.
Народився майстер 9 березня 1925 року у селі Олешня Ріпкинського району – найвідомішому гончарському осередку Чернігівщини у сім’ї потомствених гончарів. З дитинства Григорій Павлович був залучений до гончарної справи і, як інші діти гончарів, спочатку ліпив різноманітні свищики. Потяг до творчості спонукав хлопця взятися за олівець та пензлі, самостійно навчитися робити замальовки з натури людей і тварин, ескізи. Це дозволило Григорію Павловичу успішно скласти іспити до Харківського художнього училища. Але всі плани перервала хвороба та війна і тільки у 1947 році він продовжив навчання. У 1949 році Григорій Павлович почав працювати на Васильківському майоліковому заводі, якому віддав понад 30 років життя. Тут він обіймав посади начальника модельного цеху, художника, скульптора, завідуючого художньо-експериментальною майстернею. Розроблені ним зразки продукції йшли у масове виробництво.
У 1983 році, прийнявши пропозицію Чернігівського обласного управління місцевої промисловості, Г.П. Денисенко повернувся у рідне село для налагодження виробництва високохудожньої продукції на базі місцевого гончарного цеху. Через два з половиною роки в Олешні була створена потужна база керамічного виробництва із сучасними технологіями. Почався випуск нової продукції, більшість з якої була виготовлена за розробками Григорія Павловича, як-от: миски, горщики, куманці, набори для вареників та молока, декоративні та сувенірні тарелі, кухлі тощо. Та на початку 1990-х років внаслідок важкої економічної ситуації цех був закритий і художник повернувся до Василькова, де працював у власній майстерні.
У творчій спадщині Григорія Павловича Денисенка – ужитковий та декоративний посуд, декоративні тарелі та пласти, скульптурні композиції оздоблені традиційним ріжкованим розписом, фляндрівкою, гравіруванням, ліпленням. Вироби вирізняються високим професіоналізмом, органічним поєднанням форм та декору, виразним і водночас стриманим оздобленням, що свідчить про тонкий художній смак автора.
В фондах Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського зберігається понад 70 оригінальних творів майстра та виробів Олешнянського гончарного цеху, виготовлених за ескізами Г.П. Денисенка. Частина з них була представлена на виставці.
More Stories
Любеч за матеріалами археологічних досліджень
Від 3-ї окремої штурмової бригади Музею імені Василя Тарновського
Чернігів – столиця Чернігово-Сіверського князівства