Міські населені пункти в Україні мають багатовікову історію. Відомо, що ще Київську Русь іноземці називали країною міст. Відомо, також, що ці міста не мали своїх клейнодів, зокрема гербів та печаток. В Україні міські герби та печатки з’являються у XIV ст., разом з німецькими переселенцями, які принесли з собою магдебурзьке право (виникло у XII ст. в Магдебурзі), тобто право на міське самоврядування. Спочатку це були західні регіони. А от на Лівобережній Україні міська геральдика та сфрагістика виникла майже одночасно з козацькою, оскільки магдебурзьке право тут було запроваджене лише з кінця XVI ст. Зовнішніми атрибутами цього права були печатка, герб та прапор.
Чернігів отримав статус магдебурзького міста 27 березня 1623 р. У привілеї короля Речі Посполитої Сигізмунда III серед іншого затверджувався міський герб: «… в герб городской назначаєм: святой Владислав в збруи с красною хорогвою». Чому саме цей святий потрапив на герб? Адміністратором Чернігово-Сіверської землі у той час був королевич Владислав, майбутній король Владислав IV, а святий Владислав був його покровителем. Тут треба згадати традиції Київської Русі, її князів, котрі вміщували на печатках зображення своїх святих покровителів. Чому святий був у військовому спорядженні? Чернігів – це прикордонне місто, до речі, як і зараз. Знову ж аналогії: зображення озброєного воїна бачимо на князівських печатках Київської Русі. Зображення св. Владислава існувало на міській печатці Чернігова з 1623 до 1782 р., тобто 159 років (у XVII–XVIII ст. поняття «міський герб» і «міська печатка» були тотожними).
Печатка І-ї половини ХVІІ ст.
Сьогодні відомі описи 6-и, за іншими джерелами 8-и типів (61 відбиток) печаток Чернігова з хронологічними рамками 1651–1782 роках. На всіх – зображення св. Владислава, тобто воїна в обладунках, з трикутним прапором у руці та мечем або шаблею (з XVIII ст.) на поясі. 52 відбитки (1769–1781 рр.) описала Н. Грабова. Вона трактує св. Владислава як озброєного козака. Подібне трактування маємо і в опису печатки 1692 р.
Постать св. Владислава утрималась на міській печатці до 1782 р., коли указом Катерини II був затверджений інший міський герб – чорний орел під короною з хрестом у лапі.
Печатка 1675 р.
Печатка 1710 р.
Старший науковий співробітник музею,
кандидат історичних наук Ігор Ситий
More Stories
Любеч за матеріалами археологічних досліджень
Від 3-ї окремої штурмової бригади Музею імені Василя Тарновського
Чернігів – столиця Чернігово-Сіверського князівства