До 210-річчя від дня народження Василя Тарновського-старшого

26 червня 2020 року у Чернігівському історичному музею імені В.В. Тарновського відбулося відкриття виставки “…Для нього не існує ні чинів, ні підвищень, ні честолюбства” (до 210-річчя від дня народження Василя Тарновського-старшого – відомого українського громадського діяча).

Василь Васильович Тарновський (старший) народився 14 (26) червня 1810 року у с. Рудівка Прилуцького повіту Полтавської губернії в родині поміщика Василя Васильовича Тарновського та Ганни Федосіївни. У 1826 році закінчив Ніжинську гімназію вищих наук, де навчався разом з Миколою Гоголем. Із званням кандидата права у 1828 році закінчив Московський університет. Працював викладачем Житомирської гімназії. Після смерті батьків Василь Тарновський повинен був опікуватися сімома молодшими братами і сестрами. У 1845 році відбулася зустріч Василя Тарновського і Тараса Шевченка.

Василь Васильович у Петербурзі працював у складі редакційної комісії, яка готувала проект селянської реформи. Разом з Григорієм Галаганом він надав кошти на утримання української друкарні в Петербурзі, неодноразово передавав матеріальну допомогу Тарасу Шевченку.

У 1861 році впроваджував царський маніфест про відміну кріпацтва в життя, вирішував конфлікти між селянами та поміщиками. У 1865 році Василь Тарновський був обраний гласним Чернігівської губернської земської управи. Під час засідання 3 грудня 1866 року у нього стався серцевий напад і наступного дня Василь Тарновський помер. Був похований у склепі Георгіє-Хозевітської церкви у Качанівці.

У Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського зберігається наукова спадщина, документи та листування Василя Тарновського. На виставці представлені три листи Миколи Гоголя до Василя Тарновського.