9 жовтня 2020 року в Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського до Дня українського козацтва і Дня захисника України відкривалася виставка “Літописи козацької доби – безцінне джерело історії”.
Як розповів старший науковий співробітник музею, кандидат історичних наук Ігор Ситий на виставці представлено «Літопис Самовидця» у списку другої половини XVIII ст. Ймовірний автор Роман Ракушка-Романовський. Він походив з ніжинських козаків, посідав уряди ніжинського сотника, генерального підскарбія, брацлавського протопопа, священика Миколаївської церкви Стародуба, де ї написав свій твір. Літопис описує події від 1648 до 1702 років. Написаний тогочасною українською літературною мовою. Він вплинув на твори Григорія Грабянки, Самійла Величка, Якова Лизогуба, Василя Рубана, Олександра Рігельмана. Вперше був надрукований Осипом Бодянським за списком Пантелеймона Куліша. Відомо сім списків, один з яких і представлений на виставці. Цей список походить зі збірки Василя Васильовича Тарновського-молодшого.
Ось як літописець висвітлює причини повстання гетьмана Богдана Хмельницького «У вери русской помешка великая была от униат и ксензев, бо юже не тилько уния у Литве, Волыни, але и на Украине почала гору браты: в Чернигове архимандритове один-один о другом зостав але, по инших городах церквы православне запечатовалы, до чого помошниками оным шляхта, уряд и ксиондзы были…».
А ось як він описує повстання гетьмана Івана Брюховецького проти московітів: «року 1668 на початку обогоявлении зехались уси полковники в Гадечое и гетман Брюховецкий учинил раду с полковниками, судями и усею старшиною и поприсягли себе же юже конечне отступити еого царського величества и по Орду слати. И воевод и москву с городов отсылати албо з ними битися…». Ось як події цього виступу зачіпили Ніжин та Чернігів «запорожские казаки з мещанами усех побили. Нежин зас и Чернигов, и Переясловле места попустошены и попалены, а замки заставали през усе лето в обложении от казаков и усего постольства…».
«Літопис Грабянки» створений у 1710 році Григорієм Грабянкою – козаком Гадяцького полку, який з 1729 року очолював цей полк. Підтримував виступ Павла Полуботка, за що був ув’язений. У 1725 році повернувся в Україну. Джерелами твору були: літописи, хроніки, щоденники, твори Коховського, Твардовського, офіційні акти. Відстоював постулат «Історія – вчителька життя». Оригінал не зберігся. Відомо понад сорок списків. На виставці представлений список другої половини XVIII ст., який потрапив до Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського зі збірки Чернігівської губернської вченої архівної комісії, якій його подарував граф Григорій Милорадович.
На виставці експонується закладна дошка Покровської церкви містечка Синявки (нині, село Синявка Менського району). Вона датується 1706 роком і на одному боці прикрашена олійним розписом сюжету Покрова Богородиці, що є нестандартним, бо зазвичай один бік дошки був порожній, а на іншому містився текст щодо фундації храму. Є припущення, що серед персонажів сюжету зображений чернігівський архієпископ Іоан Максимович.
Відомий історик, доктор історичних наук Сергій Лепявко розповів про унікальний український історичний твір кінця XVIII ст. – «Історію Русів». Цей твір, на думку історика, створив вперше цілісне, послідовне бачення української національної історії. Значення твору для українців і української історичної науки важко переоцінити.
Виставка буде працювати два тижні.
Старший науковий співробітник музею,
кандидат історичних наук Ігор Ситий
More Stories
Любеч за матеріалами археологічних досліджень
Від 3-ї окремої штурмової бригади Музею імені Василя Тарновського
Чернігів – столиця Чернігово-Сіверського князівства