26 січня о 14.00 у Військово-історичному музеї – філії Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського відкрилася виставка «Пом’яни, Господи, жертв Катастрофи і героїв її. ….Що йдеш в останню путь – не кажи». У назві поєднані рядки з «Ізкору» – єврейської поминальної молитви в пам’ять про шість мільйонів євреїв, які загинули під час Катастрофи та вірша в’язня Вільнюського гетто єврейського поета Хірша Гліка, що пізніше став гімном єврейських партизан.
Виставка приурочена до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, який відзначається 27 січня.
Цього року представлені документи та фотографії про гетто, створені під час окупації на території Чернігівщини.
Вважається, що перші гетто, як ізольована частина міста, відведена для проживання євреїв, з’явилися в XVI ст. у Венеції. Гетто, створені нацистами під час Другої світової війни – це житлові зони, куди насильно переміщували євреїв. Існувало два типи гетто: закриті та відкриті. Перші були створені на території Польщі у жовтні 1939 року, найбільші – у Варшаві (450 тис. людей), Лодзі (240 тис. людей.), на території колишнього СРСР – у Мінську (80 тис. людей), Львові, Чернівцях (понад 100 тис. людей).
На Чернігівщині, яка перебувала під час окупації в зоні військової адміністрації, єврейське населення почали знищувати одразу після захоплення території. Тут існували тільки тимчасові гетто відкритого типу.
Завдяки роману нашого земляка Анатолія Рибакова «Важкий пісок» одним з найбільш відомим стало гетто у Сновську (Щорсі).
Найдовше протрималися євреї у Прилуках (з вересня-жовтня 1941року – до травня 1942 року). Для проживання їм виділили приміщення школи №4 разом з прилеглими вулицями. 20 травня зондеркомандою Плат у Плискунівськом Ярі було знищено 1290 євреїв.
В експозиції представлені фотографія та копія останнього листа Елеонори Пармут (1926–1942), знайдений у 1990-тих роках під час ремонту підлоги (оригінал зберігається в архів Яд Вашем); книга спогадів В. Ентіна, який врятувався з прилуцького гетто; вперше експонуються матеріали допитів поліцаїв, причетних до знищення євреїв у Прилуках, (Галузевий архів СБУ).
На виставці можна побачити унікальні предмети із зібрання Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського – Пінкаси (актові книги чернігівської єврейської общини) кінця XVIII–XIX ст.
До експозиції Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського долучені матеріали Українського інституту Голокосту «Ткума», Галузевого архіву Управління СБ України в Чернігівській області, Державного архіву Чернігівської області, «Організаційно-методичного центру контролю та технічного нагляду закладів культури і туризму», Департаменту культури і туризму Чернігівської області, Чернігівської єврейської общини, архіву Яд Вашема, а також пам’ятки люб’язно надані приватними особами Віталієм Буряком (Київ) та Григорієм Аймаро-Пармутом (Чікаго, США).
У відкритті взяли участь члени Чернігівської єврейської общини, студенти Чернігівського національного технологічного університету, музейники, журналісти, краєзнавці, дослідники.
Виставка працюватиме до 26 лютого.
More Stories
Любеч за матеріалами археологічних досліджень
Від 3-ї окремої штурмової бригади Музею імені Василя Тарновського
Чернігів – столиця Чернігово-Сіверського князівства