Історичний музей Чернігівської вченої архівної комісії

26 січня 2023 року в Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського у рамках проєкту «Сторінки історії музею» було проведено першу Музейну зустріч «Історичний музей Чернігівської вченої архівної комісії».

Перший чернігівський публічний музей офіційно був відкритий 26 листопада 1896 р. як складова частина громадської організації історико-краєзнавчого спрямування – Чернігівська губернська вчена архівна комісія (ЧАК).

Експонати до “нарождающегося” музею почали надходити з червня 1895 р., серед них, наприклад: настільна медаль у пам’ять “100-річчя заснування Вільного економічного товариства” (липень 1895) та змійовик “Кузьма і Дем’ян” (початок 1896), загалом до 400 од., переважно – монет. Крім дарунків, іншим важливим джерелом поповнення музейного зібрання була статутна діяльність ЧАК: експертиза архівних документів, контроль за земляними та будівельними роботами, обстеження нерухомих пам’яток. Очолював Музей ЧАК керуючий справами комісії. З 1897 до 1902 року ним був літератор і видавець Павло Микитович Тиханов (1839–1905), який уклав перший каталог музею (1900).

Значно активізувалася робота з приходом на посаду знаного чернігівського історика, краєзнавця, музейника і архівіста Петра Михайловича Добровольського (1871–1910), який започаткував збиральницькі експедиці – “екскурсії”, уклав новий, ґрунтовний каталог, популяризував колекції музею на ХІІ і ХІІІ Археологічних з’їздах. З 1904 р. члени архівної комісії почали проводити археологічні розкопки, знахідки передавалися до музею. Багато було зроблено при підготовці ХІV, чернігівського, з’їзду (1908).

В 1909 р. почався новий етап історії музею: до нього приєднали експонати виставки ХІV Археологічного з’їзду, які залишилися як дарунок Чернігову для створення міського музею. Музей отримав нову назву – Чернігівський з’єднаний історичний музей міський і вченої архівної комісії, в пам’ять 1000-ліття літописного існування м. Чернігова. Почали надавати кошти на придбання експонатів та ввели посаду хранителя музею, ним став Євген Олександрович Корноухов (1881–1919). Він побудував нову експозицію, підготував каталог З’єднаного музею, досліджував архіви, церковну старовину та брав участь в археологічних розкопках

У 1919 р. музей перейшов у підпорядкувавння губКОПМІСу, отримав назву Другий совєтський музей. Очолив його Володимир Геннадійович Дроздов (1879–1931?), організатор і, до 1914 р., завідувач Чернігівського єпархіального сховища старожитностей. В 1921 р. розпочалася, реорганізація чернігівських музеїв. Музей архівної комісії став історико-археологічним музеєм. З нього вилучили культові предмети, етнографію, речі дворянського побуту, натомість – передали до нього археологічні знахідки і нумізматику та фотографіі.

У 1923 р. у музей, прийшов археолог Петро Іванович Смолічев (1891– 1944). Того ж року п’ять чернігівських музею де-юре стали відділами Чернігівського державного музею. Історико-археологічний відділ, як і раніше, містився у будинку на розі вулиць Гончої і Преображенської. У 1924 р. після ремонту відвідувачів зустріла оновлена експозиція, виставки “Старий Чернігів” та “Цехи ХVІІ–ХVІІІ століть”.

У березні 1926-го Чернігівський державний музей став доконаним фактом: всі відділи переселилися у будинок колишнього земельного банку (тепер – обласна бібліотека ім. В.Г. Короленка). Завершилася 30-річна історія   першого чернігівського загальнодоступного музею. Тепер його колекції “живуть ”розповідають історію рідного краю відвідувачам Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського.

Учений секретар музею Людмила Линюк