Cпівробітники музею: Іван Леонідович Вахгаузен

Серед “музейних” професій важливе місце посідає фотограф. Завдяки йому унаочнюється, верифікується колекція музею і результати діяльності наукових співробітників та й усієї установи, олюднюється, оживає, стає впізнаваною історія. Та, на превеликий жаль, ім’я музейного фотографа вкрай рідко зазначається у публікаціях.

Свого часу фотографом у Чернігівському історичному музеї працював Іван Леонідович Вахгаузен. Народився він 7 лютого (27 січня) 1892 р. у Житомирі. На початку ХХ ст. з батьками переїхав до Чернігова, закінчив хлоп’ячу гімназію, вступив на юридичний факультет Київського університету. У 1917 р. з початком революції полишив навчання і повернувся додому. Став працювати секретарем-бухгалтером у Музеї українських старожитностей В.В. Тарновського, а у другій половині 1920-х – 1931 році – фотографом Чернігівського державного музею.

Художник-аматор Іван Вахгаузен захоплювався малюванням, мріяв у майбутньому стати професійним митцем. Був членом Чернігівського художнього товариства, заснованого 1916 року. Організатори обласної художньої виставки, відкритої 27 жовтня 1940 р. у Чернігівському державному історичному музеї, відзначили вдалий зимовий пейзаж І.Вахгаузена.

Як музейний фотограф Іван Леонідович брав участь в експедиції Б.Луговського з вивчення репертуару старців на чернігівському ярмарку “Десятуха” 1925 р., в археологічних розкопках на будівництві Дніпрогесу.

21 червня 1925 р., ярмарок “Десятуха”, фото І.Вахгаузена:

”Пуд П’ятницею”, “Борис Луговський спілкується зі старцями”.  

// Родовід (Київ). 1993,  № 6, с. 100–101.

Фотографував музейні предмети, краєвиди міста, пам’ятки архітектури, об’єкти історико-культурної спадщини, фрагменти експозицій і виставок для публікації у наукових та науково-популярних виданнях. Так, авторська світлина І.Вахгаузена “П’ятницька церква ХІІ–ХІІІ ст. з південного боку” ілюструє нарис П.Смолічева “Чернігів та його околиці за часів  великокнязівських” у книзі “Чернігів і Північне Лівобережжя. Огляди. Розвідка. Матеріали” й, очевидно, саме він робив знімки до статей В.Дроздова і В.Шугаєвського  для цього ж видання, бо підписи до них містить лише назву предмета і посилання на музей без зазначення імені фотографа. Фото Вахгаузена “Чернігівська фортеця ХVІІ–ХVІІІ ст.”, “Чернігівська електростанція” і “Чернігівський державний музей” бачимо у нарисі С.Баран-Бутовича “Чернігів як об’єкт історико-краєзнавчих екскурсій”.

Треба думати, що саме І.Вахгаузен зробив ілюстрації до музейних видань 1928–1930 років – “Портрети червоної вітальні”, “Ювілейна виставка М.Коцюбинського”, “Виставка Т.Шевченка”, “Виставка “Релігія чи наука” тощо. Можливо Іван Вахгаузен зробив і групову світлину співробітників музею, оприлюднену в музейній “Скарбниці..”, вип. 21, с.45.

Виставка, присвячена М. Коцюбинському, у Чернігівському державному музеї, 1928 р.:

вигляд зали і фрагмент виставки.

Музейний фотограф виконував не тільки творчі роботи, а й копіював  документи для створення виставок, коли з якихось причин використати оригінали було неможливо. У музейному архіві, крім оригіналів жандармських карток кінця ХІХ – початку ХХ ст., зберігається фото, зроблене з такої кратки, на звороті якого маємо напис простим олівцем: “Переснято з арх. матеріялів фот. Вахгаузеном для відд. Р(еволюційного). Руху в липні 1931”. Завдяки цьому нецікава з точки зору зображеного на ній фотографія слугує цікавим джерелом інформації про роботу музею.

Фото жандармської картки

Як бачимо, музейний фотограф, часто “невідомий”, безіменний, є важливим учасником творення і написання історії та заслуговує на те, щоб його ім’я було відомим.

Старший науковий співробітник Світлана Сергєєва,

учений секретар Людмила Линюк

Докладніше про  нашого героя див.: Сергєєва С.М. Іван Леонідович Вахгаузен. Доля колишнього музейного фотографа //Скарбниця української культури: Збірник наукових праць.  Вип. 21. Чернігів, 2020. С. 126–132.