“Недостойний ієромонах, архимандрыта Черниговский, подлий автор” Іоаникій Галятовський

У збірці Чернігівського обласного історичного музею ім. В.В. Тарновського зберігається майже вся кирилична спадщина відомого у козацькі часи церковного діяча і письменника, яка була надрукована у Києві та Львові. Це “Ключ разуменія” (Київ, 1659 р., Львів, 1665 р.), “Казання приданыи до книги Ключ разуменія названои” (Київ, 1660 р.), “Небо новое” (Львів, 1667 р.), “Месія правдивий” (Київ, 1669 р.).

Нажаль відсутні його твори, що були надруковані у Чернігові та Новгороді-Сіверському. Це “Alphabetum rozmaitym heretykom” 1681 р., “Alkoran Machometow” 1683 р., “Funadamenta na ktorych lacinnicy Rusi z Rzymem fundnia” 1683 р., “Грехи розмаитии” 1685 р., “Боги поганские в болванах мешкаючии духове злыи” 1686 р., “Души людей умерлых” два видання 1687 р., “Skarb pochwaly” 1676 р., “Rozmowa bialocerkiewska” 1676 р., “Скарбница потребная” 1676 р., “Rycerz prawoslawnocatholickiey cerkwi wschodniey” кінця 1677– початку 1678 рр., “Stary kosciol zachodni” 1678 р., “Labedz z piorami swemi” 1679 р.

Звертає на себе увагу, що більшість його книг була надрукована на Чернігівщині і це цілком зрозуміло з огляду на його біографію.

Народився Іоаникій Галятовський на Волині 1620 р. Освіту здобув у Києво-Могилянському колегіумі, де його вчителем був Лазар Баранович. Згодом став викладачем і ректором цього славетного закладу. Подалі жив і працював у Львові, Луцьку, Слуцьку, Мінську. 1668 р. повернувся до Києва, а з 1669 р. на запрошення чернігівського архієпископа Лазаря Барановича очолив Чернігівський Єлецький монастир, в якому і помер 2 (12) січня 1688 р. Був похований в Успенському соборі – “положен ест в храме Успения Пресвятой Богородици под формою своею”. Проте чи залишилося поховання непорушним відповіді сьогодні немає. Чернігівський історик та археолог Ігор Ігнатенко припускає, що рештки таки збереглися.

У Музеї зберігаються фрагменти грамоти Лазаря Барановича на призначення отця Іоаникія єлецьким архімандритом (див. фото), а на сторінках книги “Месія правдивий” виявлений його дарчий запис (звертає на себе увагу вишуканий почерк достойника) до Новгород-Сіверського Спасо-Преображенського монастиря: “Сія книга от мене сеи книги автора подлого, дана ест до монастира Новгородского Всемилостивого Спаса на С±вери, жебы там за мене Бога прошено” (див. фото).