До 100-річчя майстра Григорія Денисенка

Григорій Павлович Денисенко – художник-кераміст, заслужений майстер народної творчості України (1996), член Національної спілки майстрів народного мистецтва України (1991; секретар Великої ради 1991–2002) і Національної спілки художників України (1988), лауреат премії НСМНМУ імені Д. Щербаківського (1996), кавалер ордена “За заслуги” 3-го ступеня (2001).

Народився майстер 9 березня 1925 року у селі Олешня Ріпкинського району – найвідомішому гончарському осередку Чернігівщини у сім’ї потомствених гончарів. З дитинства Григорій Павлович був залучений до гончарної справи і, як інші діти гончарів, спочатку ліпив різноманітні свищики, згодом самостійно навчитися робити замальовки з натури людей і тварин, ескізи. У 1940 році вступив до Харківського художнього училища, але через хворобу та війну продовжив навчання лише 1947 року. У 1949 році Григорій Павлович прийшов на Васильківський майоліковий завод, якому віддав понад 30 років життя. Працював начальником модельного цеху, скульптором, завідувачем художньо-експериментальної майстерні. Розроблені ним зразки продукції йшли у масове виробництво.

Від 1953 року брав участь у всеукраїнських мистецьких виставках. Мав персональні виставки в Чернігові (1984, 1994, 2000) та Києві (1996).

У 1983 році Г.П. Денисенко повернувся у рідне село, де за два з половиною роки на базі місцевого гончарного цеху налагодив виготовлення високохудожньої продукції, створивши в Олешні потужну базу керамічного виробництва із сучасними технологіями. Почався випуск нової продукції, більшість з якої була виготовлена за розробками Григорія Павловича, як-от: миски, горщики, куманці, набори для вареників та молока, декоративні та сувенірні тарелі, кухлі тощо. Та внаслідок важкої економічної ситуації на початку 1990-х років цех закрили і художник повернувся до Василькова, де працював у власній майстерні. Помер 2 серпня 2002 року.

В фондах Чернігівського обласного історичного музею імені В.В. Тарновського зберігаються понад 70 оригінальних творів майстра та виробів Олешнянського гончарного цеху, виготовлених за ескізами Г.П. Денисенка. Його роботи є також у Чернігівському художньому музеї імені Григорія Галагана, Національному музеї народного декоративного мистецтва, Національному музеї-заповіднику українського гончарства в Опішному, Національному музеї народної архітектури та побуту України, музеях Василькова, Білої Церкви.

Науковий співробітник музею Світлана Лихачева

 

Посудина для напоїв “Вершник, 1999 р. Ик-861

Композиція “Моє гончарство”, 1999 р. Ик-857

Куманець “На добре здоров’я”, 1994 р. Ик-876

 Пласт декоративний “Кохав, кохав дівчиноньку людям – не собі”. 1979 р. Ик-355