Цегляна архітектура Чернігово-Сіверщини ХІ-ХІІІ ст.

16 жовтня 2024 року Чернігівському обласному історичному музеї ім. В.В. Тарновського відбулась Музейна зустріч «Цегляна архітектура Чернігово-Сіверської землі ХІ-ХІІІ ст.» у рамках заходів до 1000-річчя Чернігівського князівства.

Відомий чернігівський археолог Ігор Ігнатенко розповів присутнім про традиції будівництва періоду Київської Русі, про пам’ятки, що залишися на Чернігівщині, поділився своїми обґрунтованими припущеннями щодо датування будівель та етапів їхнього спорудження.

Традиції цегляного будівництва на території давньої української держави формувалися передусім під впливом майстрів Візантійської імперії.

Акцентуючи головну увагу на особливостях архітектури Чернігово-Сіверської землі, спікер зазначив, що «цегляна архітектура – символ величі князівства».

Дослідник розповів про побудову і перебудову передусім храмів, що залишились на території Чернігова, Новгород-Сіверського, Остра. Так, на його думку, побудова і Борисоглібського собору Чернігова припадає на 20-ті роки ХІІ ст., але споруда була відносно невеликою. Після ймовірно землетрусу, відновлення храму стало можливим лише у 50-60 роках ХІІ ст. Культова споруда була значно збільшена у розмірах.

Пан Ігор Ігнатенко кілька раз повторив свою думку, що найбільш досконалим з точки зору техніки та майстерності будівництва був Успенський собор Чернігівського Єлецького монастиря.

Для ХІ-ХІІ ст. було характерним поєднання при будівництві двох основних стилів – романського та готичного. Так, споруда одного стилю у оформленні та декорі мала елементи іншого стилю.

Техніка будівництва «чернігівських» майстрів була поширена далеко за межі сучасної Чернігівщини.

Розповідь Ігоря Ігнатенка була проілюстрована авторськими малюнками.