Незалежність України виборювалась протягом століть. Козацькі походи за здобуття волі і Українська національна революція 1648–1676 рр., пробудження національної ідентичності та свідомості представників української спільноти у ХІХ ст., події Української революції початку ХХ ст., збройна боротьба ОУН-УПА, і подальша боротьба врешті решт підготували підгрунтя для ВІДНОВЛЕННЯ Незалежності України у 1991 р. Тоді ця подія відбулась у мирний спосіб. І майже чверть століття ми розбудовували нашу державу, але амбіції нашого північного сусіда, його «великорусский шовінізм» призвели до чергової російсько-української війни. Ми усвідомлюємо, що війна розпочалась не 24 лютого 2022 року, а сягає лютого 2014 року (окупація Криму, а згодом і його анексія), з окупації двох східних областей України у квітні того ж року.
З 2014 року Україна починає реально і за допомогою зброї відстоювати свою Незалежність. Відбувається відновлення Збройних сил України і одночасно небачена до цього, підтримка з боку цивільного населення, розвивається волонтерський рух. І сьогодні, після повномасштабного вторгнення ворога в Україну цей зв’язок не втрачений, а навпаки тільки зростає. Збройні сили боронять міста і села, волонтери підставляють їм своє плече, крім того волонтери не залишають поза увагою цивільне населення, надають допомогу тим хто її потребує.
На відміну від попереднього періоду (починаючи з 2014 р), тепер і ми знаємо звуки сирен. Чернігівщина, її мешканці, пережили жахіття блокади, а дехто окупації. Світ здригнувся, коли після вигнання ворога, побачив сліди злочинів, людоненависницьке обличчя ворога.
Але українці і надалі відстоюють свою державу, саме право бути українцем. Тому, що те що робить ворог підпадає під визначення «ГЕНОЦИД» тобто винищення. Не можна недооцінювати ворога. Він має потужний арсенал зброї та людський ресурс, але ми захищаєм свою землю, і право жити та бути господарями на цій землі, захищаєм свою свободу.
Чернігів став, як і багато віків тому міцною фортецею, яку ворог намагався знищити. Майже півтора місяці ми чули вибухи, сирени, на жаль десь поруч час від часу гинули люди…
Буремні події лютого–березня 2022 року згадували у стінах Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського 31 серпня. На Музейну зустріч завітали оборонці міста та волонтери, які підтримували Збройні сили України та надавали допомогу містянам.
Денис Дрозд – оборонець Чернігова, поділився спогадами, як він захищав місто на найбільш небезпечній позиції, що тримала назву «Клевер». Її оборонців згодом назвали «спартанцями». Там точилися запеклі бої, проте майже за півтора місяці російським окупантам так і не вдалося перемогти «спартанців» і вони не підпустили ворога до Чернігова.
Регіна Гусак – директорка Чернігівського навчально-реабілітаційного центру №2 для дітей з особливими освітніми потребами, розповіла, що на базі центру з перших днів був організований волонтерський центр. Волонтери спочатку надавали допомогу родинам з дітьми, а згодом організували польову кухню і годували військових та містян.
Олександр Ясенчук – керівник Чернігівської організації «Самооборона Майдану» переповів присутнім про особливості і специфіку волонтерської допомоги військовим.
У заході взяла участь перший заступник голови Чернігівської облради Ніна Лемеш.
Старший науковий співробітник музею Світлана Землянська
More Stories
До Дня волонтера
День народження музею
Чернігівці в боротьбі за Україну!