3 квітня у Чернігівському історичному музеї ім. В.В. Тарновського до 395-річчя Магдебурзького права Чернігова відбулася музейна зустріч з доктором історичних наук, професором Національного університету «Острозька академія» Петром Кулаковським.
Доповідач розповів присутнім про інкорпорацію Чернігово-Сіверщини до складу Печі Посполитої, який розпочався після Деулінського перемир’я 1618 року. Цей процес позначив максимальне поширення західноєвропейської християнської традиції, магдебурзького права, монархічної форми правління, специфічною рисою якої було врахування принципу самоврядування шляхти та міщан. Ніколи так далеко на схід не поширювало свою чинність магдебурзьке право, не засновувалися католицькі ордени зі своїми навчальними закладами. Вперше на українських землях, на схід від Дніпра, шляхта почала обговорювати загальнодержавні проблеми на своїх зібрання та полагоджувати конфлікти в гродських, земських та підкоморських судах.
Петро Кулаковський наголосив, що на території Чернігівщини відбулася уніфікація устрою, йшло поширення коронного і литовського права, окатоличування шляхти, розбудова фільваркового господарства. Католицька ж експансія штовхала православне духовенство до антиурядової пропаганди і, що було ще більше небезпечним, до все наростаючих контактів з урядовими й церковними колами Московської держави. Козацтво, зневірившись у можливості інтеграції до шляхетського стану, що було для нього бажаним, поступово очолило антиурядову й антишляхетську опозицію. Зрештою, відбулося повстання на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким.
Було зауважено, що незважаючи на короткотривалість перебування Чернігово-Сіверщини в складі Речі Посполитої, елементи запровадженого устрою, права, сформованої свідомості та політичної культури правлячої верстви залишили помітні сліди. Навіть наприкінці ХІІІ – на початку ХІХ ст. міста користувалися магдебурзьким правом, продовжував діяти Литовський статут, місцева еліта, переважно козацька за своїм походженням, еволюціонувала у шляхетську політичну націю польсько-литовського типу.
Старший науковий співробітник музею, кандидат історичних наук Ігор Ситий проілюстрував поширення магдебурзького права на Чернігівщині за допомогою музейної збірки документів і печаток ХVІІ–ХVІІІ ст.
Присутні на заході викладачі і студенти Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка активно задавали питання доповідачу.
More Stories
Любеч за матеріалами археологічних досліджень
Від 3-ї окремої штурмової бригади Музею імені Василя Тарновського
Чернігів – столиця Чернігово-Сіверського князівства