У бібліотеці Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського зберігається унікальне лондонське видання 1750 року «Природнича історія Барбадосу у десяти книгах» («The Natural history of Barbados, in ten books»). Автор книги – валійський священик, ботанік Грифіт Хьюз (Griffith Hughes).

Це перше наукове видання (трактат з ботаніки), що висвітлює природу острова Барбадос, який знаходиться на сході Карибського моря. У книзі також є інформація з історії, археології, особливостей клімату, якості води, різновидів мінералів, палива, звичаїв. Протягом ХVІІ-ХХ століть Барбадос був колонією Британської імперії, як один з центрів цукрових плантацій.

Автор книги, Грифіт Хьюз у 1736 році був призначений священиком парафії Святої Люсі на Барбадосі, де окрім поширення християнства, міг спостерігати, вивчати природу та історію острова. Під час підготовки монографії був обраний членом Королівського наукового товариства (1748), став магістром Оксфорда. Це перший і єдиний твір Грифіта Хьюза (1707-1758).

Георг Діонісій Ерет (1708-1770) відомий німецький художник-ботанік, разом з Г. Бікхемом і Мінде створили 30 гравюр для книги (переважно зображення рослин). Видавець – Джон Бріндлі. Томас Джеферис – географ принца Уельського Фредеріка, зробив гравюру карти острова. Філіп Мілер (1691-1771), родич Г. Ерета і голова ботанічного саду у Челсі, написав пояснення до спеціальних термінів.

Книга присвячена “його милості Томасу, з божественного дозволу, лорду-архієпископу Кентерберійському, найпокірніший слуга його милості з великим обов’язком і пошаною написав наступний твір, Г. Хьюз”.

Грифіт Хьюз вперше описав «заборонений плід» Барбадосу – грейпфрут. Також вперше згадав «жовту лихоманку». Відомий шведський вчений Карл Лінней (1707-1778) високо оцінював працю Г. Хьюза.

Фінансово проєкт видання підтримали майже 900 підписників (33 з них мешкали у Вірджинії), що мали отримати власні примірники. На гравюрах книги ми бачимо зображення гербів найбільш шанованих і впливових меценатів. Серед тих, хто давав гроші були: король Британії Георг ІІ, Фредерік принц Уельський, Августа принцеса Уельська, принц Вільям-Август герцог Камберлендський, принц Гесенський, принц Саксен-Готський, герцог Орлеанський, ландграф Гесен-Каселя. Так, губернатор Барбадосу Генрі Гринвіл підписався на шість книг, президент Коледжу св. Джонса (Оксфорд) доктор Дехам замовив чотири книги, генеральний прокурор Барбадосу Джонатан Бленман – три книги, скарбничий королівського корабля Ричард Хьюз – три книги, лорд архієпископ Кентерберійський – два примірника, президент Королівської академії наук у Парижі герцог Шольн – один. Перша гравюра з гербом містить зображення герба президента Королівського товариства Мартина Фолькса, есквайр.

Книга написана англійською мовою. Її зовнішній вигляд за майже три століття зазнав суттєвих змін. Так, оригінальна політурка майже не зберіглася. Залишився лише корінець. Книжковий блок перебуває у задовільному стані, має гарне художнє оформлення – чорно-білі гравюри (є серія з кольоровими гравюрами), заставки, кінцівки, буквиці. На окремих аркушах книги проглядається філіграні (у вигляді квітки лілії, квітка лілії на гербовому щиті під короною, літер «V I»). Розмір книжкового блоку 38х24,5 см (хоча є книги з розміром 34×21,5 см). Основний текст займає 314 сторінок.

Підпис «John Green 1753», який знаходиться на форзаці книги говорить про те, що першим власником видання міг бути англійський картограф Джон Грін (справжнє ім’я – Бредок Мід).

Окремим аркушом у книзі вкладена карта сусіднього острову Мартініка (створена Генрі Овертоном, Лондон).

Примірники книги зберігаються у зібранні Королівської колекції Британії, Національній бібліотеці Австралії, бібліотеках – Стенфордського університету (Каліфорнія, США), Північно-Східного університету (Бостон, США), Університету Меріленда (Балтимор, США).

Кандидат історичних наук Максим Блакитний