Найвизначнішою науково-культурною подією Чернігова ХХ століття став ХІV Всеросійський археологічний з’їзд. Рішення про його проведення ухвалили на попередньому, Катеринославському, з’їзді в 1905 р. Неабияку роль в обранні чергового місця зібрання науковців зіграло й те, що наближався 1000-літтій ювілей літописного Чернігова. З 1906 року розпочалася підготовча робота, яка охопила губернію: активізувалися археологічні розкопки, розпочалася практична діяльність по створенню Єпархіального давньосховища, були обстежені пам’ятки у Ніжинському, Кролевецькому, Новгород-Сіверському, Борзенському повітах. З’їзд працював з 1 до 12 серпня 1908 року, під час його проведення заняття в навчальних закладах міста були скасовані.
Чернігівський археологічний з’їзд став першим, і єдиним, проведеним у невеликому, провінційному місті, яке не мало ані значних наукових сил, ані великої кількості відомих широкому науковому загалу пам’яток культури, та першим археологічним з’їздом, на якому дозволялося виголошення доповідей української мовою.
Вагомою складовою частиною з’їздів була виставка. Чернігівська – стала однією з найкращих. Експонати почали надходити вже наприкінці 1907 року. Побудували виставку в Реальному училищі. Своєчасно видали її каталог, який уже в день відкриття роздавали членам з’їзду. Бажаючим давали пояснення. Виставка мала цілковито заслужений успіх і у фахівців, і у пересічних громадян. Відвідало її понад 11 тисяч людей, що дорівнює приблизно третині чернігівців.
Проминуло понад сто років, але й сьогодні ми користуємося з’їздівським спадком. Настільними книгами чернігівських краєзнавців, а надто – музейників стали “Труди” з’їзду й Чернігівського попереднього комітету, Каталог виставки, спеціальні випуски “Известий”, праці Д.Я. Самоквасова тощо.
Експедиції 1906–1908 років поповнили музейні зібрання. З’явилися нові музеї. Організувалася Церковно-археологічної комісії та її музей – Чернігівське єпархіальне сховище старожитностей (ЧЄД). Колекції, подаровані після закриття виставки Чернігову, утворили міський музей і водночас були долучені до музею Чернігівської губернської архівної комісії (ЧАК), який отримав нову назву – Чернігівський з’єднаний історичний музей міський і вченої архівної комісії, в пам’ять 1000-ліття літописного існування м. Чернігова. Всі чернігівські музейники брали активну участь у з’їзді, організації його виставки. Артефакти з’їзду і сьогодні можна побачити в експозиціях і на виставках Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського.
Підготовка і проведення з’їзду поставили на порядок денний питання про об єднання вже існуючих на той час Історичного музею ЧАК, Музею українських старожитностей В.В. Тарновського та щойно народженого ЧЄД. З’їзд зробив і перший об’єднавчий крок – З’єднаний музей.
Учений секретар музею Людмила Линюк
More Stories
Історії незламних. Анисів
Цегляна архітектура Чернігово-Сіверщини ХІ-ХІІІ ст.
Любеч за матеріалами археологічних досліджень