Спорядження козака та ціни доби Гетьманщини

20 квітня 1660 р. Федір Толоченко, “обивател” с. Піски,  позичив гроші у ченців Мгарського монастира “на споряженье потреб козацких”, щоби послужити у війську на Запоріжжі. Для цього йому були потрібні: “конь вороной, з кулбакою, возом, хомутом, борошном = 150 золотих, казан винокуренний = 8 коп; мушкет з рогом, з шаблею = 20 талеров; кожух = 8 золотих; кобеняк = 2 талери; шапка соболцевая = 2 талери; шапка завийковая = 2 золотих; портки фалендишовие = 7 золотих; 2 пари ботов = 4 золотих, 20 талеров на дорогу”. Усього аж на 330 золотих. Багато це чи мало? У 1706 р. млин на 3 кола у Лубенському полку був проданий за 160 золотих, а 1715 р. у Лубнах двір з хатою та коморою був проданий за 150 золотих.

Печатка 1656-1663 рр.     

Печатка 1668-1670 рр.

Печатка 1670-1688 рр.

Треба розуміти, що зброї у заможних козаків було ще більше. Наприклад Іван Фай, товариш значний полку Стародубовского, з с. Стахорщина мав 3 пари пистолетів, 3 мушкети, 1 сагайдак, 4 шаблі! (11.09.1690 р.). І ця зброя була ще дорожча, вишикуніша.

Шабля у срібних пихвах генерального військового писаря Безбородька 1752 р. оцінувалася у 48 рублів 80 копійок, а така ж шабля старшого військового канцеляристи Сергія Дергуна – у 69 рублів 71 копійку, шльонський вовняний пояс – у 2 рублі. У заповіті 1757 р. дружини бунчукового товариша згадана шабля у срібних пихвах “суто визолоченная” ціною у 20 рублів.

Печатка 1687-1705 рр.

Печатка 1709-1715 рр.

Печатка 1715-1729 рр.

У реєстрі 1748 р. посага Меланії, доньки іваницького сотника Павла Миницького, згадані “ездовая лошадь = 20 рублей, палуб дощатий росписний = 4 рубля, тарадайка пароконная = 8 рублей, хомут ременний = 1 рубл, узд = 48 копеек, фляшка хрусталная = 1 рубл”.

Для порівняння шабля “простая” у 1773 р. коштувала 40 копійок, а у 1785 р. шабля “козацкая” = 25 копійок.

Не затихає дискусія чи носили козаки шаровари. Зображення на гетьманських та сотенних печатках (див. фото) дозволяють стверджувати, що головним чином носили “портки”, “порти”, які заправляли у чоботи, а шаровари були на маргинесі. Цікавий матеріал з цього приводу ми знайшли у реєстрі видатків на утримання роїщенського козака Семена Палія. У 1771 р. він отримав 2 р. 12 к. на “на верхной мундир”, на козацькі росходи  – 1 р., “сукна белого свитного” – 16,5 аршин, шкіру “на покровец” – 55 к., чоботи, червоний пояс – 18 к., “за половину войлока” – ¼ р., косу за 40 к. У 1772 р. за ремонт шаблі майстру – 40 к, за 2 пари чобіт – 1 р., на куфайку – 3 овчини, на свиту та шаровари – половину білого сукна, шапка – 8 к., сала – 5 фунтів, сухарі – мірка. 1773 р. на амуницію, шапку і коня – 53 к., “на трок на седло – 15 к.”, “на недоуздок” – 10 к., “на попругу переднюю” – 10 к., “на плащ” – 1 р.58 к., на порох – 18 к., “на покровец” – 70 к., на чоботи – 50 к., “в скарбец” – 1 р, на дорогу – 1 р.50 к., на другі чоботи – 50 к.,  на свиту сукна білого “на половинку”, у повозку – серп, борошна “полчетверичка”, “сухарей 3 четверичка”, сала – 7 фунтів, гарнец круп, “овса 9 чверток с половиною”, “сена половиную част”. 1774 р. “на мундир верхний” – 2 р.25 к., на дорогу – 3 р.50 к., на підкови – 20 к., “ 2 пари – 90 к.”, “штани суконіе собственіе”, на “подбивку мундира – 5 аршин”, “нагалище руже свом коштом – 25 к.”, на дорогу – сала 7 фунтов, сухарів – 2 мірки, круп гарнец, вівса – 3 четверті, “сіна половина част”. Як бачимо виправити козака у похід було вартісною справою.

Печатка 1748-1760 рр.

Печатка 1762 р.

Печатка Ройської сотні 1754-1758 рр.

Стосовно дискусії наведений матеріал свідчить, що козаки носили і портки, і шаровари і штани (переважно суконі). Причому вид одягу, матеріал з якого його шили залежав від часу – у XVII ст. переважало одне, а у XVIII ст. побутувало усе разом.

Старший науковий співробітник музею,

кандидат історичних наук Ігор Ситий