До тисячоліття Чернігівського князівства: печатки Святослава Ярославича

Святослав Ярославич обіймав чернігівський князівський стіл з 1054 р. до 1073 р., а київський – з 1073 до 1076 р. Цей князь залишив по собі цікаву сфрагістичну спадщину. Станом на 1996 р. було зафіксовано 11 його печаток від 9 пар матриць [1]. На аверсі зображений небесний патрон Святослава – св. Миколай Мірлікійський, на реверсі – сам князь. За стилістичними та технічними особливостями печатки діляться на 2 групи. Перша, більш рання, відрізняється великим розміром заготовки та штампів (37–40 мм). Прототипом вважається булла знайдена у Володимирі-Волинському, яка наслідувала візантійські імператорські печатки Х – першої половини ХІ ст. [2]. Князь на ній сидить на троні, з німбом автократора, на звороті – поясне зображення св. Миколая з написом стовпчиком «НИКУЛА». Друга група наслідує печатку, знайдену у Київській області. Вона відрізняється тим, що на ній князь зображений у повний зріст, у князівській шапці, з хрестом на довгому держаку та підписом «СВ̃Я», тобто «СВЯТОСЛАВ» [3]. З восьми печаток цієї групи дві знайдені у Чернігові, одна – у Новгороді–Сіверському, три – в Києві та Київській області, одна – у Новгороді; місце, де була знайдена ще одна, невідоме. Топографія знахідок печаток вказує на те, що перехід від однієї групи до іншої відбувся у чернігівській період князювання Святослава Ярославича. Нещодавно, автору дозволили ознайомитися з печаткою, яка перебуває у професора С. Лепявки .

За його словами, булла знайдена між Черніговом та Любечем. Загальний розмір – 34 х 31 мм, штампа – 27 мм,  отвору для шнура – 2 мм, товщина – 3 мм, вага – 27 г. На лицевому боці зображений чоловік у повний зріст з хрестом на довгому держаку у правиці, ліва рука тримає державу, обабіч ніг напис: «[СТ] / СЛВ» («[СВЯТ] / [О]СЛ[А]В»), все зображення обіймає шнуроподібний обідок [4]. На звороті поясне зображення безбородого, з довгими вусами, великими мигдалеподібними очами св. Миколая у святительських ризах, з намистом на шиї, який правою рукою благословляє, а у лівій тримає кодекс, обабіч голови літери у стовпчик: «АОС [5] / АОС [6]», навколо зображення шнуроподібний обідок, діаметром 22 мм. Булла тотожна печатці Святослава, яка була знайдена у 1983 р. на старовинному передгородді Чернігова і зараз зберігається у Чернігівському обласному історичному музеї імені В.В. Тарновського [7]. Окрім неї у музеї зберігається ще одна подібна печатка, яка була знайдена у 1981–1984 рр. на чернігівському Подолі [8].

Улітку 2011 р. була відреставрована князівська булла, що зберігається у приватного колекціонера [9]. З’ясувалося, що вона складається з двох пластин. Пластина із зображенням святого більш тонка, товщиною приблизно 0,5 мм, з більш чистого свинцю. Під час відмокання булли у розчині танину навколо голови простежувався нимб та літери праворуч. З правого боку опукла деформація, яка нагадує щит. Вона виникла внаслідок стискання обценьками горизонтального отвору для шнура, який був зроблений на глибину 0,5 см. Ця операція відбулася вже після виготовлення відбитку матрицею. Доцільність закладки горизонтального отвору при наявності звичного вертикального викликає запитання.

Друга пластина, з написом, виготовлена з свинцю з великим вмістом сурми, тому патина темна і наявні значні раковини, товщина приблизно 2 мм. Початкові літери 4-х рядкового напису деформовані внаслідок зазначеної вище причини і тому не читаються. Впевнено можна сказати, що перший рядок складається 4 літер і це слово «КЄRO»; другий рядок складається з 4-х літер, читаються літери О та У, або омега; третій – з 4-х літер, читаються літери R та  можливо ОГ; четвертий, ймовірно з двох літер. Діаметр обідка 22 мм. Припускаємо належність цієї печатки кн. Ростиславу Володимировичу або Мстиславу Ізяславичу.

У підсумку можна зазначити, що наш висновок щодо нових знахідок княжих печаток у районі Чернігів – Любич повністю виправдався [10] і нас чекає ще не одна знахідка, яка дозволить відкрити нові сторінки як історії Придесення, так і всієї України – Русі [11].

Старший науковий співробітник музею,

кандидат історичних наук Ігор Ситий

[1] Янин В.Л., Гайдуков П.Г. Актовые печати Древней Руси X–XV вв. Т. ІІІ. Печати, зарегестрированные в 1970–1996 гг. – М.: Интрада, 1998. – С. 19.

[2] Янин В.Л., Гайдуков П.Г. – С. 20.

[3] Там само.

[4] Літери напису невиразні, тому розшифровка гіпотетична. Янин та Гайдуков вважають, що ліва рука складена у жесті благославіння.

[5] Літери вирізані у зворотній бік.

[6] Янин та Гайдуков подають інший напис: «СІ / АОС».

[7] Янин В.Л., Гайдуков П.Г. – С. 309, табл. 51, фото 13б; с. 259, табл. 1, мал. 13б; с. 114, опис; інв. № Арх 42: 30 х 29 мм, товщина 2 мм, діаметр отвору для шнура 2 мм.

[8] Янин В.Л., Гайдуков П.Г. – С. 114; с. 309, табл. 51, фото 10а; с. 259; табл. 1, мал. 10а; інв. № Арх 117: 20х19 мм, товщина 3 мм, обрізана по обідку, угорі пізніший отвір для мотузки.

[9] Ситий І. Князівська булла XI ст. //Чернігівські старожитності. Науковий збірник за матеріалами VIII Міжнародної наукової конференції «Християнські старожитності Київської Русі». – Чернігів: Чернігівські обереги, 2009. — Вип. ІІ. —  С. 290–291; Сіверянський літопис. – 2010.– № 6. – С. 9–10.

[10] Ситий І. Князівська булла XI ст. //Чернігівські старожитності. Науковий збірник за матеріалами VIII Міжнародної наукової конференції «Християнські старожитності Київської Русі». – Чернігів: Чернігівські обереги, 2009. — Вип. ІІ. —  С. 290–291; Сіверянський літопис. – 2010.– № 6. – С. 9–10.

[11] Нещодавно, нам стало відомо ще про одну печатку з цього району, яка була знайдена у 15 км від Чернігова, у напрямку Любеча і зберігається у київського колекціонера. На ній поясне зображення чоловіка, а на звороті напис.