Шановний Сергію Лазаровичу!
Щиросердно вітаємо Вас з Днем народження. Майже 24 роки Ви працювали директором нашого музею і сьогодні, коли Ви обіймаєте іншу посаду, ми хочемо згадати той директорський шлях, який ми пройшли разом з Вами з 27 грудня 1999 до 1 жовтня 2023 року..
Він не був легким і безтурботним. Можливо, тому, що для Вас музей не був суцільною терра інкогніта, а Ви не де були для нас абсолютно невідомим, зайдою, ми доволі швидко знайшли спільну мову. Ви опинилися у потрібному місті у потрібний час. Ми не завжди одразу погоджувалися на Ваші завдання (а надто щодо директив згори), як і Ви на наші, почасти авантюрні чи непродумані, ідеї. У будь-якому випадку фронди ніколи не було: всі могли говорити, доводили свої резони, шукали раціональне зерно, корисне для музею; не все йшло гладко, але головне – був діалог. Різниця між Вами, директором, і нами, підлеглими, була тільки у мірі відповідальності, чим, сказати правду, ми інколи користувалися як щитом, а Ви – як опорою, за обопільної згоди. Отак ми й зростали, набираючись досвіду і знань, долаючи негаразди і перешкоди, радіючи здобутками і перемогам.
Зрілість, майстерність і любов до справи колективу вилилася у сплеск науково-дослідної роботи. у першу чергу з вивчення і введення до наукового обігу музейного зібрання, а мудрість, професіоналізм і любов до музею директора підняли Чернігівський історичний музей імені В.В. Тарновського на новий щабель, дозволили йому гідно відповідати вимогам часу, посісти гідне місце в музейній спільноті України. Ваше, Сергію Лазаровичу, директорське розуміння і плекання підмурку музейної справи, підтримання в колективі атмосфери творчості, пошуку, реалізації нових знань і практик дали добрі плоди, по яких нині пізнається дерево – наш музей. Це і збірник “Скарбниця української культури”, і каталоги срібного посуду, оправ Євангелій, вишивки козацької старшини, вишитих рушників, і монографії, присвячені неоліту та вишивці Чернігівщини, вишивальним технікам, сфрагісам козацької України, автографам Качанівського альбому, Торгсину, “Мазепиній книзі”, і чимало інших наукових й науково-популярних видань. Це і активна участь музею в реалізації обласної програми археологічних розкопок. Це і друге місце у “Музейній події 2010 року”. Це і 7 кандидатських дисертацій, що захистили працівники музею. Це і численні реекспозиції, стаціонарні та тимчасові виставки, виїзні виставки в Києві, Дніпрі, Батурині, Любечі, селах і містах Чернігівщини, ба, навіть закордоном – у посольствах скандинавських країн у Києві. Це і єдиний в Україні лекторій “Дорогами рідного крає від музею до музею” та матеріалізовані у путівник “Шляхи Тараса Шевченка. Чернігівщина”. Це і “Ночі у музеї” та відзнаки Всеукраїнських музейних фестивалів у Дніпрі. Це й історія одного експоната – кулеметного станка, яка викликала, викликає і завжди викликатиме почуття гордості за нашого директора і наш музей. Це і Книга пам’яті героїв Чернігівщини, які загинули в боротьбі за незалежність України з 2014 року. Це і створення філій в с. Єліному й містечку Седнів. Це і державні нагороди, почесні звання, відзнаки музею та його співробітникам, серед них і Ваше звання, якого колектив так довго і наполегливо домагався, усвідомлюючи, що звання директора – це оцінка роботи всього музею. Запрацював сайт музею і його сторінки у соцмережах.
Звичайно, не все нам вдалося. Музей так і не дочекався приміщення для фондосховища, хоча рішення приймалося аж у 1990 році. Не виконана і вимога Закону України “Про музеї та музейну справу” щодо нашого відділу – Музею народного декоративного мистецтва Чернігівщини. Ми добре пам’ятаємо облогу адептами русского миру і “церкви” московського патріархату, які не дозволяли музеєві вивезти з Катерининської церкви етнографічну колекцію, писали плакати з прокльонами і відкрито раділи розбійному нападу на Вашу, Сергію Лазаровичу, родину, коли співробітники музею і притомні чернігівці вболівали за Вас, а потім ходили на суд. Та наш музей, не опускав рук, а Ви як керманич і повноважний представник музею гідно та наполегливо обстоювали наші професійні й громадянські права і часто перемагали, про що свідчить крайнє судове рішення щодо “корупції”.
Новий етап у житті музею, як і всієї України, розпочався 22 лютого 2022 року. Ми вкотре побачили Ваші високі професійні організаторські й управлінські якості, патріотизм, любов і відданість справі, врешті – хоробрість чоловіка і керівника й такі, притаманні Вам, людські якості як людяність, допомога і підтримка, турбота і захист тих, хто цього потребує. Думаємо, що саме Вас стосується запроваджене в Україні свято – День відповідальної людини. Дякуємо Вам, шановний Сергію Лазаровичу за вашу директорську роботу, терплячість і виваженість, уміння слухати і чути, уміння стримувати емоції і знаходити необхідні слова і рішення. За те, що під Вашим керівництвом у працівників музеї була і напружена праця, і яскравий відпочинок у лісі чи туристичних мандрах, що кожний міг розраховувати і отримував допомогу у скрутний час.
Життя музею триває і ритм його прискорюється, тож Ваші, Сергію Лазаровичу знання, вміння, комунікабельність і відданість музеєві й надалі залишатимуться надзвичайно затребуваними. Робота над розпочатими проектами і новими планами, нові вимоги часу і можливості нової посади, яка у деяких випадках дає більше можливостей для маневру ніж директорська, не дадуть Вам нудьгувати. Ми раді, що Ви залишися з нами і надалі ставимося до Вас як до директора, не тому, що не поважаємо Максима Михайловича, Вашу кандидатуру, а тому, що твердо переконані у Вашій допомозі і підтримці молодого колеги, бо фахівець, майстер своєї справи ніколи не буває колишнім. Тепер наш музей постав перед черговим викликом – переосмислити місію музею, оновити його, зберегти здобутки, не втратити свій потенціал, а навпаки – наростити його якість, і все це при відсутності заступника з наукової роботи. Роботи багато і тут без Вас, Сергію Лазаровичу, ніяк. А ще маємо прохання – напишіть для музейного збірника спогади про Ваш директорський шлях, про майже чвертьвікову! історію музею як Ви її бачите. Дедлайну не ставимо.
А тепер наше вітання: Вельмишановний Сергію Лазаровичу! Щиросердно вітаємо Вас з Днем народження. Хай Господь захистить і збереже всю Вашу родину і дарує Вам якнайскорішу зустріч з дітьми та онуками. Бажаємо Вам міцного душевного і тілесного здоров’я, сил, енергії і наснаги на довгу цікаву, насичену відкриттями роботу в музеї. Перемоги Україні! Мир Вашому дому!
Вчений секретар Чернігівського історичного музею
ім. В.В. Тарновського
Людмила Линюк
27.10.2023, Чернігів
More Stories
Спорядження козака та ціни доби Гетьманщини
Виставка «Прапор – реліквія»
Шабля гетьмана Івана Мазепи у Лондонському Тауері