Богослужбові тексти та іконографія Хрещення Господнього в колекції музею

Хрещення Господнє одне з найдревніших свят  в християнському календарі. В цей день згадується одна з центральних подій історії християнства. Свято має й інше найменування – «Богоявлення». Богоявленням (з грецької θεοφάνια от θεός – Бог и φαίνω – являть) свято іменується тому, що при Хрещені Христа на річці Йордан явився Бог Трійця.

В древній Церкві Богоявлення було святом яке об’єднувало згадування Різдва Христового і Хрещення. В IV ст. спочатку на Заході, а в кінці століття і на християнському Сході Різдво Христове виокремлюється в самостійне торжество. При цьому назва «Богоявлення» збереглась за святом, що згадує Хрещення Спасителя. Єдність цих свят легко простежується і за богослужбовими книгами, структура їх служб дуже схожа. Як і Різдву Христову, святу Хрещення належить особливий порядок богослужіння. Так в день Навечір’я звершуються Великі часи (особлива служба яка притаманна ще тільки Різдву і Великодню). У Хрещення, як і всіх двунадесятих свят, є особливі дні передсвята та післясвята. Всі двунадесяті свята мають один  день передсвята. За церковним уставом виключенням є лише Різдво (5 днів) і Хрещення (4 дня). Хрещенню, як і Різдву, передує особлива неділя, яка іменується «Неделя пред Богоявленієм».

Всі ці богослужбові особливості свята гарно відображені в музейному стародруці виданому в 1678 році в Новгород-Сіверській друкарні – «Анфологіоні»  (інв. № Ал-955).

В тексті книги знаходимо ще одну назву свята – «Просвещєніє». Ця древня назва говорить про те, що Бог є світло і прийшов в цей світ просвітити тих, хто сидить у темряві гріха. Важливою богослужбовою особливістю свята є Велике освячення води, чинопослідування якого також поміщено в цій книзі. Текстам служб передує гарна заставка з іконографією свята у медальйоні.

І гімнографія Богоявлення, і іконографія виражають зміст свята, нагадують вірянам про євангельські події. Зображення Хрещення Господнього знаходимо й на напрестольному Євангелії (інв. № Ал-181), що є даром генерального обозного Війська Запорізького Василя Дуніна-Борковського до Спасо-Преображенського собору. Срібний оклад цього Євангелія було зроблено у Вроцлаві в 1685 році. Він прикрашений рослинним орнаментом, виглядає досить масивним. На срібних пластинах карбовані зображення «Преображення Господнє» (верхня дошка) і «Хрещення Ісуса Христа» (спідня дошка) виконанні в стилі бароко.

Витонченої роботи зображення Хрещення Спасителя на Йордані прикрашає Євангеліє (інв. № Ал-185), яке в 1701 році подарував до Борисо-Глібського собору генеральний писар Війська Запорізького, а пізніше чернігівський полковий суддя Карпо Мокрієвич з дружиною Анною Кохановською. Оправа виготовлена в німецькому місті Аугсбурзі – тогочасному центрі ювелірного виробництва в Європі. На червоному тлі закріплені живописні фініфтеві медальйони з зображенням Христа Вседержителя у центрі та двунадесятих свят навколо, серед яких є і Хрещення.

_______________

Арендар А. Срібні оклади Євангелій XVII-XIX століть із зібрання Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського. К., 2021.

Колекція кириличних стародруків із зібрання Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського: Каталог /Упорядники С.О. Половникова, І.М. Ситий. К., 1998.

Старший науковий співробітник музею,
кандидат богослов’я Мирослав Май-Борода