Іконографія Преображення Господнього в музейній колекції

19 серпня  (6 серпня за ст. ст.) відзначається одне з найважливіших в річному календарному крузі свят православних християн – Преображення Господнє.

Саме свято та його іконографія мають глибокі історичні коріння. Про Преображення Господнє ми дізнаємось з Євангелія. Апостоли Матвій, Марк та Лука розповідають, що Ісус Христос разом з трьома учнями (Петром, Яковом та Іоанном) піднявшись на гору (згідно древнього передання це була гора Фавор) преобразився перед ними – тобто явив Свою Божественну славу. Євангеліє говорить і про двох небесних свідків цієї події – пророків Мойсея та Іллю. Святі отці пояснюють, що ця подія мала зміцнити віру апостолів у Христа Спасителя напередодні майбутніх хресних страждань.

Зображення Преображення ми зустрічаємо на церковній старовині в колекції Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського. Так на чільній дошці напрестольного Євангелія (інв. № Ал-181), що є даром генерального обозного Війська Запорізького Василя Дуніна-Борковського до Спасо-Преображенського собору м. Чернігова карбоване центральне зображення «Преображення Господнє». Срібний оклад цього Євангелія було зроблено у Вроцлаві в 1685 році. Він прикрашений рослинним орнаментом, виглядає досить масивним.

Витонченої роботи зображення Преображення Спасителя прикрашає Євангеліє (інв. № Ал-185), яке в 1701 році подарував до Борисо-Глібського собору генеральний писар Війська Запорізького, а пізніше чернігівський полковий суддя Карпо Мокрієвич з дружиною Анною Кохановською. Оправа виготовлена в німецькому місті Аугсбурзі – тогочасному центрі ювелірного виробництва в Європі. На червоному тлі закріплені живописні фініфтеві медальйони з зображенням Христа Вседержителя у центрі та двунадесятих свят навколо, серед яких є і Преображення.

На воздусі кінця XVIII ст. (інв. № И-1835) з коричневого оксамиту також знаходимо гаптовану композицію «Преображення», яка вміщена у великий медальйон з променями. В кутах в менших медальйонах – півпостаті чотирьох євангелістів, між ними зображення херувимів. Гаптування виконане золотними  і срібними нитками. Риси облич та контури рук вишиті шовком.

Гравюру «Преображення Господнє» можна побачити і в багатому на церковні ілюстрації збірнику проповідей чернігівського архієпископа Лазаря Барановича «Трубы на дни нарочитыя…» 1674 р. видання (інв. №. Ал-966) (друкарня Києво-Печерської Лаври).

На кожному експонаті іконографічний сюжет свята в своїй основі має євангельське повіствування про цю подію. На іконах Преображення Господнього в центрі завжди Ісус Христос, що стоїть на горі у білосніжних ризах,  обабіч пророки, а у підніжжя гори апостоли, які «впали ниць і дуже злякались» побачивши Христа у невимовній славі.

Старший науковий співробітник музею,
кандидат богослов’я Мирослав Май-Борода

_________________

Арендар Г. Срібні оклади Євангелій ХVІІ–ХІХ століть із зібрання Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського. 2021.

Зайченко В. Гапти XVII-XIX століть.у збірці Чернігівського історичного музею. 1991.

Половнікова С., Ситий І. Колекція кириличних стародруків із зібрання Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського. 1998.