Як забороняли Шевченка

22 травня згадуємо перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі. У збірці Музею зберігається цікавий документ. Це імператорський указ з Полтавської духовної консисторії від 5.02.1914 р. про заборону урочистих панахид та зібрань з приводу ювілею Шевченка в духовних учбових закладах. Звертає на себе гріф документа – Секретно. Терміново. Указ був викликаний такими подіями. Подольська духовна семінарія звернулась за дозволом вшанувати 100-річний ювілей поета панахидою в семінарському храмі та читанням творів учнями у вечірній час. Цей крок викликав гнівну реакцію Синоду, який своїм указом від 31.01.1914 р. категорично заборонив урочистості. Чому? Бо мовляв “в литературной деятельности малороссийского поэта Шевченка явно обнаруживается отрицательное противоцерковное и противогосударственное направление”. Терміновість і секретність пояснювалася реаліями життя-буття та браком часу адже ювілей припадав на 25 лютого!

І на останок. Документ потрапив до збірки Музею з Прилуцького краєзнавчого музею. На звороті цікавий припис: “12.ХІІ. 1930 р. передав Зінченко навчатель Прилуцького технікума індустріалізації і с-г. Знайдений серед старих книжок технікума”.

Старший науковий співробітник музею,

кандидат історичних наук Ігор Ситий